Ендометріоз — одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, яке може суттєво впливати на здоров'я та повсякденне життя жінки. Незважаючи на те, що ця патологія зустрічається досить часто, її симптоми нерідко залишаються без уваги або сприймаються як звичайні прояви менструального циклу. Сильний біль, хронічна втома та труднощі із зачаттям можуть бути першими сигналами захворювання. Раннє звернення до лікаря допомагає своєчасно встановити діагноз і підібрати ефективне лікування.
Ендометріоз — це хронічне захворювання, при якому тканина, подібна до слизової оболонки матки (ендометрію), починає розростатися за її межами. Осередки ендометріозу можуть локалізуватися на яєчниках, маткових трубах, очеревині, зв'язках матки, а іноді й на інших органах малого таза.
Під впливом гормональних змін ці тканини поводяться так само, як і ендометрій усередині матки: щомісяця вони потовщуються та можуть кровоточити. Однак кров не має природного виходу, що призводить до розвитку запалення, утворення спайок, кіст і рубцевих змін.
Точні причини виникнення ендометріозу досі остаточно не встановлені. Найбільш імовірними факторами розвитку захворювання вважають:
ретроградну менструацію, коли менструальна кров потрапляє через маткові труби до черевної порожнини;
спадкову схильність;
порушення роботи імунної системи;
гормональний дисбаланс, зокрема підвищений рівень естрогенів.
Ендометріоз може прогресувати поступово, не викликаючи виражених симптомів протягом тривалого часу, тому важливо регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога.
Прояви захворювання можуть бути різними, а їхня інтенсивність не завжди відповідає ступеню поширення патологічного процесу.
Найбільш характерними симптомами є:
сильний біль унизу живота перед або під час менструації;
болісні менструації (дисменорея);
дискомфорт або біль під час статевого життя;
болючість під час сечовипускання чи дефекації, особливо в період менструації;
хронічний тазовий біль;
постійне відчуття втоми;
здуття живота та порушення роботи кишечника (закрепи, діарея, метеоризм);
біль у попереку;
труднощі із зачаттям або безпліддя.
Важливо пам'ятати, що навіть незначні осередки ендометріозу можуть спричиняти інтенсивний біль, якщо вони розташовані поблизу нервових закінчень. І навпаки — поширене ураження іноді майже не проявляється клінічно.
Якщо менструальний біль настільки сильний, що заважає працювати, навчатися чи вести звичний спосіб життя, це не є нормою і потребує консультації лікаря.
Діагностика ендометріозу може бути непростою, оскільки симптоми часто нагадують інші гінекологічні або гастроентерологічні захворювання. Саме тому лікар використовує комплексний підхід до обстеження.
Основними методами діагностики є:
Під час прийому лікар оцінює стан органів малого таза, визначає наявність болючих ділянок, ущільнень або ознак спайкового процесу. Однак на ранніх стадіях захворювання візуальних змін може не бути.
Трансвагінальне УЗД є одним із найпоширеніших методів обстеження. Воно допомагає виявити ендометріоїдні кісти яєчників, оцінити стан органів малого таза та запідозрити спайковий процес.
МРТ призначають у випадках, коли необхідно детально визначити локалізацію та поширення патологічних вогнищ. Метод особливо інформативний при глибокому ендометріозі, що може уражати кишечник, сечовий міхур або інші сусідні органи.
У деяких випадках лікар може рекомендувати аналіз крові на онкомаркер CA-125. Його рівень іноді підвищується при ендометріозі, однак цей показник не є специфічним і використовується лише як додатковий інструмент діагностики.
Найбільш точним способом підтвердження діагнозу вважається лапароскопія. Це малоінвазивне оперативне втручання, під час якого через невеликі проколи вводять спеціальну камеру для огляду органів малого таза.
Лапароскопія дозволяє не лише побачити осередки ендометріозу, а й одразу провести лікування — видалити патологічні тканини, розділити спайки або взяти матеріал для гістологічного дослідження.
Без своєчасної терапії ендометріоз може поступово прогресувати, викликаючи хронічний біль, формування спайок, розвиток кіст яєчників та проблеми з репродуктивною функцією. Саме тому при появі характерних симптомів важливо звернутися до гінеколога, пройти необхідне обстеження та розпочати лікування якомога раніше.