Грип — це гостре вірусне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусами грипу типів A, B або C. Хвороба характеризується швидким початком, високою температурою, вираженою інтоксикацією організму та ризиком розвитку серйозних ускладнень.
Діти хворіють на грип значно частіше за дорослих, оскільки їхня імунна система ще повністю не сформована. Найбільш уразливими є діти віком до 5 років, особливо немовлята та малюки до трьох років.
Після зараження проходить інкубаційний період, який зазвичай триває від одного до чотирьох днів. Перші симптоми часто з'являються раптово.
До основних проявів грипу належать:
підвищення температури тіла до 38–40 °С;
озноб;
закладеність носа або нежить;
біль у горлі;
сухий кашель;
слабкість і швидка втомлюваність;
головний біль;
біль у м'язах і суглобах;
зниження апетиту;
сонливість або дратівливість.
У деяких дітей також можуть виникати:
нудота;
блювання;
біль у животі;
діарея;
запаморочення.
Вираженість симптомів залежить від віку дитини, стану її імунної системи та наявності супутніх захворювань.
Без своєчасного лікування грип може призвести до розвитку небезпечних ускладнень.
Серед найпоширеніших:
пневмонія;
бронхіт;
бронхіоліт;
отит;
гайморит;
круп;
міокардит;
енцефаліт;
гостра ниркова недостатність;
серцево-судинні ускладнення;
приєднання бактеріальної інфекції.
Особливо уважними слід бути батькам дітей із хронічними захворюваннями, такими як:
бронхіальна астма;
вроджені вади серця;
цукровий діабет;
захворювання нирок;
імунодефіцитні стани.
У таких дітей ризик тяжкого перебігу грипу значно вищий.
Діагноз встановлює педіатр після огляду дитини та оцінки клінічної картини.
Під час прийому лікар:
вимірює температуру тіла;
оцінює частоту серцевих скорочень і дихання;
оглядає горло та носоглотку;
вислуховує легені й серце;
оцінює загальний стан дитини.
За потреби можуть бути призначені додаткові дослідження:
загальний аналіз крові;
біохімічний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
ПЛР-дослідження для підтвердження вірусу грипу;
швидкі тести на грип;
рентгенографія органів грудної клітки (при підозрі на пневмонію);
бактеріологічне дослідження мокротиння при розвитку бактеріальних ускладнень.
За необхідності дитину можуть направити на консультацію до дитячого отоларинголога, кардіолога або інших вузьких спеціалістів.
Тактика лікування залежить від віку дитини, тяжкості захворювання та наявності ускладнень.
Дітям до трьох років, а також пацієнтам із тяжким перебігом грипу може бути рекомендована госпіталізація.
При легких і середньотяжких формах лікування зазвичай проводиться вдома під контролем лікаря.
Під час хвороби дитині необхідно забезпечити:
постільний або щадний режим;
достатній сон і відпочинок;
рясне тепле пиття;
легке збалансоване харчування;
регулярне провітрювання кімнати;
підтримання комфортної температури та вологості повітря;
обмеження фізичних навантажень до повного одужання.
Через високу температуру організм швидко втрачає рідину, тому дуже важливо регулярно пропонувати дитині воду, компоти, морси, чай або спеціальні розчини для регідратації.
Лікар може рекомендувати:
противірусні препарати (за показаннями та у перші дні захворювання);
жарознижувальні засоби при високій температурі;
препарати для полегшення кашлю;
засоби для промивання носа сольовими розчинами;
судинозвужувальні краплі — лише коротким курсом і за призначенням лікаря;
антигістамінні препарати — за наявності вираженого набряку слизових оболонок.
Якщо приєднується бактеріальна інфекція (наприклад, отит, гайморит або пневмонія), лікар може призначити антибактеріальну терапію. Антибіотики не діють на вірус грипу і застосовуються лише за наявності бактеріальних ускладнень.
При кашлі або ураженні нижніх дихальних шляхів лікар може рекомендувати інгаляції за допомогою небулайзера з фізіологічним розчином або лікарськими препаратами. Самостійно використовувати медикаменти для інгаляцій не рекомендується.
Негайна медична допомога потрібна, якщо у дитини:
температура понад 39 °С погано знижується після жарознижувальних препаратів;
з'явилося утруднене або прискорене дихання;
виникли судоми;
дитина відмовляється від пиття;
спостерігається сильна сонливість або порушення свідомості;
з'явився синюшний колір губ або шкіри;
виникло багаторазове блювання;
стан різко погіршується після короткочасного покращення.
Щоб зменшити ризик захворювання, рекомендується:
щорічно проводити вакцинацію проти грипу;
регулярно мити руки;
уникати контактів із хворими людьми;
провітрювати приміщення;
підтримувати оптимальну вологість повітря;
забезпечувати повноцінне харчування та достатній сон;
зміцнювати імунітет завдяки фізичній активності та прогулянкам на свіжому повітрі.
Грип у дітей — це серйозне вірусне захворювання, яке може супроводжуватися високою температурою, вираженою інтоксикацією та небезпечними ускладненнями. Саме тому важливо не займатися самолікуванням, а своєчасно звернутися до педіатра.
Ранній початок лікування, правильний догляд за дитиною та виконання рекомендацій лікаря допомагають швидше подолати хворобу, знизити ризик ускладнень і сприяють повному одужанню.