Що робити при нефриті: симптоми, причини, діагностика та лікування

Що таке нефрит?

Нефрит — це запальне захворювання нирок, при якому уражаються нефрони — структурно-функціональні одиниці, що відповідають за очищення крові та утворення сечі. Запалення може порушувати нормальну роботу нирок, що призводить до накопичення токсичних речовин і надлишкової рідини в організмі.

Нирки виконують життєво важливі функції: фільтрують кров, підтримують водно-сольовий баланс, регулюють артеріальний тиск і беруть участь у виробленні деяких гормонів. Тому будь-які запальні процеси в цих органах потребують своєчасної діагностики та лікування.

Види нефриту

Залежно від причин розвитку та особливостей перебігу виділяють кілька основних форм нефриту.

Гострий гломерулонефрит

Розвивається раптово, найчастіше після перенесених бактеріальних або вірусних інфекцій, зокрема стрептококової ангіни, гепатиту чи інших захворювань. Без лікування може призвести до серйозного порушення функції нирок.

Хронічний гломерулонефрит

Ця форма прогресує повільно та на ранніх стадіях нерідко протікає без виражених симптомів. Згодом захворювання може стати причиною хронічної хвороби нирок і розвитку ниркової недостатності.

Вовчаковий нефрит

Виникає як ускладнення системного червоного вовчака — аутоімунного захворювання, при якому імунна система атакує власні тканини організму, зокрема нирки.

IgA-нефропатія

Одна з найпоширеніших форм нефриту. Захворювання розвивається через накопичення в клубочках нирок антитіл класу IgA, що викликає хронічне запалення.

Інтерстиціальний нефрит

Запалення охоплює інтерстиціальну тканину нирок. Найчастіше причиною стають інфекції або побічна дія деяких лікарських препаратів, зокрема антибіотиків та нестероїдних протизапальних засобів.

Спадковий нефрит (синдром Альпорта)

Рідкісне генетичне захворювання, яке може супроводжуватися не лише ураженням нирок, а й порушеннями слуху та зору.

Причини розвитку нефриту

Нефрит може виникати під впливом різних факторів. Найпоширенішими причинами є:

• бактеріальні та вірусні інфекції;

• аутоімунні захворювання;

• спадкова схильність;

• тривалий або безконтрольний прийом антибіотиків і знеболювальних препаратів;

• інфекції сечовидільної системи;

• перенесені оперативні втручання на сечовивідних шляхах;

• порушення роботи імунної системи.

У деяких випадках точну причину розвитку нефриту встановити не вдається.

Симптоми нефриту

Клінічні прояви можуть відрізнятися залежно від виду та тяжкості захворювання, однак найчастіше пацієнти скаржаться на:

• біль у попереку або в ділянці нирок;

• біль або печіння під час сечовипускання;

• часті позиви до сечовипускання;

• каламутну сечу;

• появу крові або гною в сечі;

• набряки обличчя, рук, ніг або стоп;

• підвищення артеріального тиску;

• загальну слабкість;

• підвищення температури тіла;

• нудоту та блювання.

За появи подібних симптомів необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Можливі ускладнення

Без своєчасного лікування нефрит може призвести до серйозних наслідків, серед яких:

• гостра ниркова недостатність;

• хронічна хвороба нирок;

• нефросклероз;

• стійке підвищення артеріального тиску;

• підвищення рівня холестерину;

• тромбози;

• тромбоемболія легеневої артерії;

• ураження інших органів і систем.

Діагностика нефриту

Для підтвердження діагнозу лікар призначає комплексне обстеження.

Аналіз сечі

Дозволяє виявити білок, еритроцити, лейкоцити та інші зміни, що свідчать про порушення функції нирок.

Аналіз крові

Використовується для оцінки рівня креатиніну, сечовини, швидкості клубочкової фільтрації та інших показників роботи нирок.

Ультразвукове дослідження

УЗД допомагає оцінити розміри, структуру нирок та виключити інші захворювання сечовидільної системи.

Біопсія нирки

За необхідності лікар може рекомендувати біопсію. Під час процедури за допомогою тонкої голки береться невеликий фрагмент тканини нирки для лабораторного дослідження. Це один із найточніших методів встановлення виду нефриту.

Лікування нефриту

Тактика лікування залежить від причини захворювання, його форми та ступеня ураження нирок.

Медикаментозна терапія

Лікар може призначити:

• антибіотики (при бактеріальних інфекціях);

• протизапальні препарати;

• імунодепресанти або глюкокортикостероїди при аутоімунних формах;

• препарати для контролю артеріального тиску;

• сечогінні засоби для зменшення набряків.

Контроль функції нирок

При хронічному нефриті важливо регулярно контролювати:

• артеріальний тиск;

• рівень креатиніну;

• швидкість клубочкової фільтрації;

• аналізи сечі;

• загальний стан пацієнта.

Дієта при нефриті

Харчування є важливою складовою лікування.

Залежно від стану пацієнта лікар може рекомендувати:

• обмеження кухонної солі;

• зменшення споживання білка;

• контроль вживання продуктів із високим вмістом калію;

• достатній питний режим (відповідно до рекомендацій нефролога);

• відмову від алкоголю.

Індивідуальний раціон часто складає лікар-дієтолог або нефролог.

Що робити при підозрі на нефрит

При появі симптомів не варто займатися самолікуванням або самостійно приймати антибіотики.

Рекомендується:

• якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря або нефролога;

• пройти необхідні лабораторні дослідження;

• виконувати всі призначення спеціаліста;

• не припиняти лікування самостійно;

• регулярно проходити контрольні обстеження.

Нефрит — це серйозне запальне захворювання нирок, яке без своєчасного лікування може призвести до розвитку хронічної ниркової недостатності та інших небезпечних ускладнень.

Візит до лікаря та рання діагностика, правильно підібране лікування, контроль артеріального тиску, здоровий спосіб життя та дотримання рекомендацій лікаря допомагають зберегти функцію нирок і значно покращити прогноз захворювання.