Камені в нирках (нефролітіаз або сечокам'яна хвороба) — це тверді утворення, які формуються в нирках із мінеральних солей та інших речовин, що містяться в сечі. Вони можуть бути зовсім маленькими, як піщинка, або досягати кількох сантиметрів у діаметрі.
Невеликі камені часто виходять із організму самостійно, тоді як великі можуть перекривати сечовивідні шляхи, викликати сильний біль та потребувати медичного втручання.
Існує кілька видів ниркових каменів, які відрізняються своїм складом та причинами утворення.
Це найпоширеніший тип, який становить більшість випадків сечокам'яної хвороби. Вони формуються внаслідок надлишку кальцію та оксалатів у сечі. Ризик підвищується при недостатньому споживанні рідини, порушеннях обміну речовин, неправильному харчуванні та деяких захворюваннях кишечника.
Утворюються через підвищений рівень сечової кислоти в організмі. Часто виникають у людей, які вживають багато продуктів, багатих на пурини (червоне м'ясо, субпродукти, деякі види риби), а також при подагрі чи порушеннях обміну речовин.
Формуються на тлі інфекцій сечовивідних шляхів. Такі камені можуть швидко збільшуватися в розмірах і потребують своєчасного лікування.
Зустрічаються значно рідше та пов'язані зі спадковими порушеннями обміну амінокислот.
Поки камінь знаходиться в нирці та не заважає відтоку сечі, людина може не відчувати жодних симптомів. Найчастіше ознаки з'являються тоді, коли камінь починає рухатися сечоводом.
Основні симптоми:
сильний біль у попереку або боці;
біль, що віддає в пах або нижню частину живота;
різкий біль під час сечовипускання;
кров у сечі;
каламутна або неприємно пахнуча сеча;
часті позиви до сечовипускання;
відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
нудота та блювання;
підвищення температури тіла при приєднанні інфекції.
Основною причиною є порушення балансу мінералів та солей у сечі. Якщо їх концентрація стає занадто високою, вони починають кристалізуватися та поступово утворюють камені.
До факторів ризику належать:
недостатнє споживання води;
спадкова схильність;
надлишок солі у раціоні;
велика кількість тваринного білка;
ожиріння;
малорухливий спосіб життя;
порушення обміну речовин;
інфекції сечовивідних шляхів;
деякі захворювання кишечника та ендокринної системи.
Харчування суттєво впливає на ризик розвитку сечокам'яної хвороби.
До продуктів, надмірне споживання яких може підвищувати ризик утворення каменів, належать:
червоне м'ясо;
субпродукти;
копченості;
продукти з великою кількістю солі;
солодкі газовані напої;
шпинат, ревінь, щавель (через високий вміст оксалатів);
горіхи та насіння (при окремих видах каменів).
При цьому не варто повністю відмовлятися від кальцію. Навпаки, нормальне його споживання з продуктами харчування допомагає знизити ризик утворення кальцій-оксалатних каменів.
Тактика лікування залежить від розміру каменя, його складу, місця розташування та загального стану пацієнта.
Лікар може рекомендувати:
рясне пиття для самостійного виходу невеликих каменів;
знеболювальні препарати;
ліки, які полегшують проходження каменя;
антибіотики при наявності інфекції.
Якщо камінь занадто великий або викликає ускладнення, застосовуються сучасні методи лікування:
дистанційне дроблення каменів ультразвуком (літотрипсія);
ендоскопічне видалення;
черезшкірна нефролітотомія;
у рідкісних випадках — відкрита операція.
Не відкладайте візит до спеціаліста, якщо у вас з'явилися:
сильний або тривалий біль у попереку;
кров у сечі;
висока температура разом із болем;
нудота та блювання;
труднощі із сечовипусканням;
симптоми, що тривають понад декілька днів або посилюються.
Своєчасна діагностика допоможе уникнути серйозних ускладнень.
У багатьох випадках ризик розвитку сечокам'яної хвороби можна значно знизити завдяки простим профілактичним заходам.
Основні рекомендації:
випивайте близько 2–2,5 літра рідини на добу (якщо немає протипоказань);
обмежте надмірне споживання солі;
дотримуйтеся збалансованого харчування;
не зловживайте продуктами з високим вмістом пуринів та оксалатів;
підтримуйте нормальну масу тіла;
регулярно займайтеся фізичною активністю;
своєчасно лікуйте інфекції сечовивідних шляхів;
проходьте профілактичні огляди, якщо вже мали камені в нирках.
Найефективнішою профілактикою залишається достатнє споживання води, збалансоване харчування, активний спосіб життя та контроль факторів ризику. Якщо ви вже стикалися з нефролітіазом, варто регулярно спостерігатися у лікаря, щоб запобігти повторному утворенню каменів.