Артеріальний тиск — один із найважливіших показників роботи серцево-судинної системи. Його відхилення від норми може свідчити про розвиток серйозних захворювань. Найпоширенішими порушеннями є гіпертонія (підвищений тиск) та гіпотонія (знижений тиск).
Відповідно до рекомендацій Американської кардіологічної асоціації, підвищений артеріальний тиск поділяється на кілька стадій:
Гіпертонія І стадії — систолічний тиск 130–139 мм рт. ст. або діастолічний 80–89 мм рт. ст.
Гіпертонія ІІ стадії — систолічний тиск 140 мм рт. ст. і вище або діастолічний 90 мм рт. ст. і вище.
Гіпертонічний криз — систолічний тиск понад 180 мм рт. ст. та/або діастолічний понад 120 мм рт. ст.
Підвищений артеріальний тиск змушує серце працювати з більшим навантаженням. Якщо не контролювати цей стан, зростає ризик розвитку інфаркту, інсульту, серцевої та ниркової недостатності.
Гіпотонія — це стан, за якого показники артеріального тиску знижуються нижче 90/60 мм рт. ст. Для багатьох людей це може бути індивідуальною особливістю організму, однак у деяких випадках низький тиск супроводжується неприємними симптомами та потребує медичної консультації.
Хоча універсальної причини розвитку гіпертонії не існує, найбільш поширеними факторами ризику є:
надлишкова маса тіла або ожиріння;
регулярне вживання алкоголю;
надмірне споживання солі;
куріння;
цукровий діабет;
спадкова схильність;
хронічний стрес;
вікові зміни організму.
Короткочасне зниження тиску може бути нормальним явищем. Проте тривала гіпотонія часто пов'язана з такими станами:
інфекційні захворювання крові;
цукровий діабет;
порушення роботи щитоподібної залози;
значна крововтрата;
зневоднення організму;
вагітність.
Підвищений тиск часто називають «тихим вбивцею», оскільки він може тривалий час не викликати виражених симптомів. Водночас деякі люди можуть відчувати:
підвищене потовиділення;
порушення сну;
тривожність.
У разі гіпертонічного кризу можуть виникати:
сильний головний біль;
носова кровотеча;
різке погіршення самопочуття.
Низький артеріальний тиск нерідко супроводжується такими симптомами:
запаморочення та порушення рівноваги;
погіршення зору;
труднощі з концентрацією уваги;
постійна втома;
слабкість;
нудота;
блідість шкіри;
прискорене або уповільнене дихання.
Лікування гіпертонії може включати медикаментозну терапію, однак не менш важливу роль відіграють зміни способу життя:
приділяйте щонайменше 30 хвилин на день помірній фізичній активності (ходьба, плавання, велосипед, легкий біг);
відмовтеся від куріння;
обмежте кількість солі в раціоні;
скоротіть споживання алкоголю;
збільшіть частку овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, клітковини та нежирних молочних продуктів;
підтримуйте здорову масу тіла.
За схильності до гіпотонії можуть допомогти такі рекомендації:
обмежте вживання алкоголю;
пийте достатню кількість води, особливо в спеку або під час хвороби;
за рекомендацією лікаря скоригуйте споживання солі;
регулярно займайтеся фізичною активністю для покращення кровообігу;
уникайте тривалого перебування в одному положенні;
піднімайтеся з ліжка або стільця повільно;
харчуйтеся невеликими порціями через однакові проміжки часу та не перевантажуйте організм одразу після їжі;
за потреби скоротіть кількість швидких вуглеводів у раціоні;
проконсультуйтеся з лікарем щодо використання компресійних панчіх, які можуть покращити кровообіг і зменшити прояви гіпотонії.
І гіпертонія, і гіпотонія можуть негативно впливати на самопочуття та здоров'я людини. Регулярний контроль артеріального тиску, здоровий спосіб життя та своєчасне звернення до лікаря допомагають виявити проблему на ранньому етапі та уникнути небезпечних ускладнень.