Остеопороз – це захворювання, при якому кістки стають слабкими та схильними до переломів. Воно розвивається, коли зменшується мінеральна щільність і маса кісток, або змінюється їхня структура та міцність. Остеопороз називають «тихим» захворюванням, оскільки він зазвичай не викликає симптомів, і людина може не знати про нього, доки не зламає кістку. Найчастіше переломи трапляються в стегні, хребцях хребта та зап'ясті.
Остеопороз зазвичай не викликає симптомів. Ви можете не знати, що маєте його, доки не зламаєте кістку.
Кістки складаються з живої тканини, яка постійно оновлюється: старі кістки руйнуються, а нові утворюються. Остеопороз розвивається, коли руйнується більше кісткової тканини, ніж замінюється новою. Це призводить до втрати кісткової маси та змін у структурі кісткової тканини. Це може статися з віком. Інші фактори ризику, що збільшують ймовірність розвитку остеопорозу, включають: стать (частіше у жінок, особливо після менопаузи), вік (ризик зростає після 50 років), розмір тіла (частіше у струнких людей з тонкими кістками), раса (найвищий ризик у білих та азіатських жінок, а також у білих чоловіків), сімейний анамнез (якщо у батьків був остеопороз або перелом стегна), зміни гормонального фону (низький рівень деяких гормонів), дієта (недостатнє споживання кальцію, вітаміну D або білка), тривале використання деяких ліків (кортикостероїди, інгібітори протонної помпи, ліки від епілепсії), наявність інших медичних станів (ендокринні та деякі травні захворювання, ревматоїдний артрит, деякі види раку, ВІЛ, анорексія), а також спосіб життя (куріння, тривале зловживання алкоголем, фізична бездіяльність або тривалий постільний режим).
Метою лікування остеопорозу є уповільнення або зупинка втрати кісткової маси та запобігання переломам. Лікар може рекомендувати: здорове, збалансоване харчування з достатнім вмістом кальцію, вітаміну D та білка; зміни способу життя, такі як відмова від куріння та обмеження алкоголю; регулярну фізичну активність, включаючи вправи з навантаженням (наприклад, ходьбу), силові тренування та вправи на рівновагу; заходи для запобігання падінням, щоб уникнути переломів; ліки, які уповільнюють втрату кісткової маси або допомагають відновити кісткову тканину. Важливо також уникати рухів, що можуть спричинити перелом, таких як скручування хребта (наприклад, під час гри в гольф) або нахили вперед від пояса (наприклад, присідання та дотягування до пальців ніг).