Остеохондроз – це незапальне ураження хребта, міжхребцевих дисків, хрящів та суглобів, що виникає через їхнє зношування. Основна причина – порушення роботи міжхребцевих дисків внаслідок природного старіння організму.
Симптоми залежать від місця ураження. При шийному остеохондрозі турбує інтенсивний пекучий біль у плечі та шиї, напружені м'язи шиї, можливий біль у серці, що нагадує стенокардію, аритмії, тахікардія (без змін у серці), головний біль, запаморочення, нудота, погіршення зору ("мушки", "плівка" перед очима), розлад сну, важкість у голові. Грудний остеохондроз може проявлятися порушеннями роботи серця, нирок, шлунка, задишкою, зниженням потенції у чоловіків. Поперековий остеохондроз (радикуліт, люмбаго) характеризується різким, пекучим, стріляючим, колючим болем у попереку, що може поширюватися на кульшові суглоби, стегна, гомілки та ступні. Хворому важко повертатися, вставати, нахилятися.
Основними причинами остеохондрозу є: генетична схильність, гормональні порушення, вроджені аномалії розвитку хребта, інші захворювання (дитячий церебральний параліч, поліомієліт, ревматоїдний артрит), малорухомий або сидячий спосіб життя (водії, касири, офісні працівники), важка фізична праця та постійне перебування на ногах (шахтарі, сталевари, спортсмени, кухарі, вчителі, лікарі, фармацевти), а також вікові зміни організму.
Лікування остеохондрозу є комплексним і включає: медикаментозну терапію (знеболювальні, спазмолітичні препарати та мазі в гострій стадії; ліки для покращення хряща та кровообігу в стадії ремісії), ортопедичні засоби (пояси, корсети для фіксації хребта), фізіотерапію (ультрафіолетове опромінювання, динамічні струми, фонофорез, ультразвук, електромагнітні процедури, ванни), лікувальну гімнастику (вправи для нормалізації тонусу нервової системи, покращення кровообігу, зняття напруги м'язів; у стадії ремісії – для укріплення м'язів), масаж (для зниження напруги м'язів, запобігання контрактур), витягування хребта (горизонтальне, вертикальне, підводне, сухе), а також хірургічне лікування (дискектомія, форамінотомія) у випадках, коли нехірургічні методи не допомагають, і пацієнт відчуває постійний біль або слабкість.