Болівійська геморагічна гарячка (також відома як гарячка Мачупо, чорний тиф або гарячка Ордог) — це гостре вірусне захворювання, що поширене в деяких районах Болівії. Його викликають віруси Мачупо та Чапаре. Хвороба передається від гризунів (мишей) через забруднені воду, продукти або пил, а також може передаватися від хворої людини до здорової. Інкубаційний період триває від 7 до 14 днів, а сама хвороба — 2-3 тижні. Вона може бути дуже небезпечною, летальність досягає 30%.
Захворювання починається поступово. Основні прояви включають:
* Висока температура тіла (39-40°С), що тримається кілька днів.
* Висип.
* Кровотечі (можуть бути носові, шлункові, маткові).
* Випадіння волосся (алопеція) під час одужання.
Хворобу викликають віруси Мачупо та Чапаре, які належать до аренавірусів. Основним джерелом інфекції є гризуни (миші виду Calomys callosus), які є носіями вірусу та виділяють його із сечею. Зараження людини може відбуватися такими шляхами:
* Через вживання води або продуктів, забруднених гризунами.
* При вдиханні інфікованого пилу.
* Через контакт із хворою людиною.
Вірус потрапляє в організм через слизові оболонки дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту або через мікротравми шкіри.
Наразі не існує достеменно ефективних противірусних препаратів саме для цієї хвороби. За рекомендацією ВООЗ, для зменшення тяжкості перебігу та зниження смертності може застосовуватися препарат рибавірин (вводиться внутрішньовенно за певною схемою). Раніше іноді використовували переливання плазми крові від людей, які вже одужали. Однак цей метод ефективний лише на першому тижні хвороби, а пізніше може погіршити стан. Зараз вважається, що за наявності рибавірину введення плазми тих, хто одужав, не є доцільним.