Синдром Шегрена – це хронічне аутоімунне захворювання, при якому імунна система помилково атакує здорові тканини та органи, зокрема залози, що виробляють вологу в очах, роті та інших частинах тіла. Це призводить до сухості в очах та роті, а також може вражати суглоби, легені, нирки, кровоносні судини, органи травлення та нерви. Найчастіше зустрічається у жінок, переважно у віці 40-50 років. Існує первинна форма (без інших аутоімунних захворювань) та вторинна (у поєднанні з іншими аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит або вовчак).
Два основні симптоми: сухість очей (печіння, свербіж, відчуття піску, розмитий зір, чутливість до яскравого світла) та сухість у роті (сухість язика та горла, труднощі з ковтанням, мовленням, відчуттям смаку). Інші можливі симптоми: біль у суглобах та м'язах, сухість шкіри, висипання на шкірі рук або ніг, оніміння або поколювання в руках чи ногах, вагінальна сухість, сухий кашель, що не проходить, постійна втома. Симптоми можуть відрізнятися у різних людей і мати цикли від легких до важких.
Імунна система, яка зазвичай захищає організм від інфекцій, при синдромі Шегрена помилково атакує здорові тканини. Точна причина цього невідома, але вважається, що це результат поєднання генетичних факторів (зміни в кількох генах) та факторів навколишнього середовища. Наприклад, можливим тригером може бути перенесена раніше вірусна або бактеріальна інфекція.
Лікування синдрому Шегрена спрямоване на полегшення симптомів, оскільки вилікувати його неможливо. Методи лікування можуть відрізнятися для кожної людини залежно від уражених частин тіла. Вони можуть включати: очні краплі (штучні сльози) або мазі для полегшення сухості очей, замінники слини, рецептурні ліки, що стимулюють вироблення слини, невелику процедуру з встановленням пробок у слізні протоки для затримки сліз в очах, ліки для полегшення інших симптомів (наприклад, від болю та запалення), а також ліки, що пригнічують імунну систему (у важких випадках). Додатково можна полегшити симптоми, розсмоктуючи цукерки без цукру, часто п'ючи воду, підвищуючи вологість у приміщенні та відмовившись від куріння. Важливо регулярно відвідувати стоматолога через підвищений ризик карієсу при сухості в роті.