Рак підшлункової залози (РПЗ) – це злоякісне новоутворення. Найчастіше зустрічається протокова аденокарцинома, що походить з екзокринної частини залози. Існують також інші типи злоякісних пухлин, зокрема нейроендокринні. РПЗ має несприятливий прогноз, але індивідуальні особливості та час встановлення діагнозу можуть впливати на виживання.
Основними симптомами РПЗ є втрата ваги та жовтяниця. Може спостерігатись біль у верхній частині живота. При раку головки підшлункової залози іноді виявляють збільшений жовчний міхур, який можна прощупати.
При протоковій аденокарциномі РПЗ найчастіше виявляються зміни в генах KRAS, TP53, CDKN2A, SMAD4 та SWI/SNF. Високий ризик РПЗ спостерігається у родичів першої лінії хворого. Також РПЗ може виникати на тлі інших спадкових хвороб, пов'язаних з генетичними аномаліями, таких як синдром Пейтца-Єгерса, синдром фамільної атипової множинної меланоцитно-невусної меланоми, спадковий рак молочної залози та яєчників, спадковий неполіпозний колоректальний рак, фамільний аденоматозний поліпоз.
Лікування РПЗ залежить від стадії та може включати хірургічне втручання, хіміотерапію або променеву терапію. При розташуванні пухлини в голівці підшлункової залози виконується операція Віппла (видалення головки підшлункової залози разом з дванадцятипалою кишкою, резекція шлунка, видалення жовчного міхура). При локалізації пухлини у хвості підшлункової залози проводиться дистальна панкреатектомія. Після операції рекомендована хіміотерапія гемцитабіном. Хіміотерапія може проводитись окремими препаратами або їх комбінаціями (наприклад, гемцитабін з таксанами, іринотеканом, препаратами платини, капецитабіном або 5-ФУ). Променева терапія застосовується переважно для профілактики розповсюдження раку, її роль остаточно не підтверджена.