Плеврит – це запалення оболонки легень (плеври), яке може проявлятися відкладанням фібрину або накопиченням рідини в плевральній порожнині. Це може бути як самостійне захворювання, так і ускладнення інших хвороб. Плеврит може бути інфекційним (спричиненим бактеріями, вірусами, грибками, мікобактеріями туберкульозу) або неінфекційним (пов'язаним з травмами, іншими захворюваннями органів, системними хворобами).
Біль при вдиху, наявність рідини в плевральній порожнині, загальна інтоксикація, утруднене дихання, ущільнення легеневої тканини. При сухому плевриті: загальне нездужання, біль у грудній клітці, що посилюється при диханні та кашлі, підвищення температури, шум тертя плеври. При ексудативному плевриті: біль у боці, загальне нездужання, зниження апетиту, іноді підвищення температури. З появою рідини біль зникає, але зростає задишка.
Найчастіше плеврит спричиняють туберкульоз, пневмонії (бактеріальні, вірусні), ревматизм, системні захворювання сполучної тканини, злоякісні новоутворення легень і плеври. Також може бути пов'язаний з травмами, крововиливами в плевру, інфарктом легені, панкреатитом, хворобами крові, печінки та нирок. У дітей та підлітків частіше пов'язаний з туберкульозом та бактеріальною пневмонією, у старших людей – з пухлинами та хворобами серця.
При сухому плевриті застосовують протизапальні засоби (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, анальгін, індометацин), місцево – гірчичники. При сильному болю можуть призначати кодеїн, промедол. Якщо є підозра на туберкульоз, проводять специфічне протитуберкульозне лікування.