Тяжкий гострий респіраторний синдром (ТГРС) – це вірусне інфекційне захворювання, що є особливим варіантом коронавірусної інфекції. Воно здатне до небезпечного поширення, переважно повітряно-крапельним шляхом, уражаючи дихальну систему. У тяжких випадках може розвиватися атипова пневмонія з вираженою гострою дихальною недостатністю. ТГРС характеризується легкістю зараження, швидкістю поширення, тяжким перебігом та високою летальністю. Це захворювання може мати серйозний вплив на здоров'я населення та швидко поширюватися в міжнародних масштабах, тому регулюється Міжнародними медико-санітарними правилами.
Хвороба починається гостро з ознобу та підвищення температури тіла до 38°С і вище. Можуть турбувати головний біль, нездужання, запаморочення, біль у м'язах, іноді помірний катаральний синдром, сухий кашель, біль у горлі. Особливістю є відсутність нежитю. На 2-7-му добу з'являється непродуктивний кашель. На 3-7-му добу від початку захворювання може з'явитися задишка, зростання гіпоксемії (зниження кисню в крові). При прослуховуванні легень дихання ослаблене, можна почути крепітацію (хрускіт). Свистячі хрипи нехарактерні.
ТГРС спричинюється мутантним коронавірусом SARS-CoV, який належить до 2-ї групи коронавірусів. Цей вірус походить від коронавірусів великої рогатої худоби та вірусу інфекційного бронхіту птахів. Джерелом інфекції є хвора людина. Механізм передачі – повітряно-крапельний (через аерозолі та пил). Зараження ймовірніше в умовах тісного побутового, родинного та госпітального перебування. Передача може відбуватися через потрапляння виділень хворих до ротової порожнини або на кон'юнктиви здорових осіб. Вентиляційні системи також можуть відігравати роль у передачі вірусу всередині приміщень. Пересування хворих авіаційними шляхами сприяє поширенню ТГРС між країнами та континентами. Хижих ссавців цівет та деяких кажанів вважають резервуарами інфекції.