Ларингіт – це запалення слизових оболонок гортані, яке може бути гострим або хронічним. Гострий ларингіт зазвичай триває 7-10 днів при дотриманні лікування. Хронічний ларингіт виникає при повторних гострих запаленнях або тривалих запальних процесах у верхніх дихальних шляхах.
При ларингіті спостерігаються захриплість аж до повної втрати голосу, сухість, лоскотання або дряпання в горлі, сухий гавкаючий кашель, який згодом може супроводжуватися відкашлюванням мокротиння. Може бути утруднення дихання, синюшний відтінок шкіри, біль у горлі при ковтанні. Загальний стан може погіршитися, іноді незначно підвищується температура тіла (до 37,4 °C), можливий головний біль. При хронічному ларингіті хворі скаржаться на хрипоту, швидку стомлюваність голосу, відчуття здавленості, лоскотання в горлі, що спричинює постійне покашлювання. При загостренні ці явища посилюються. Вкрай тяжкий ступінь ларингіту, що супроводжується дихальною недостатністю та асфіксією, називається крупом.
Ларингіт може бути спричинений застудою, деякими вірусами (наприклад, парагрипу, респіраторно-синцитіальним вірусом, аденовірусами, риновірусами, вірусами грипу, кору, ВІЛ, коронавірусами, Коксакі), бактеріями (стрептококами групи В, пневмококом, золотистим стафілококом, моракселлою катараліс, гемофільною паличкою типу В), гельмінтами, респіраторними токсичними речовинами, алергією. Розвитку захворювання сприяють переохолодження, дихання через рот, запилене повітря, перенапруження гортані. Гострий ларингіт може бути викликаний пошкодженням слизової оболонки гортані та верхнього відділу трахеї внаслідок переохолодження, надмірного перенапруження голосу або колонізації слизової патогенними мікроорганізмами. Хронічний ларингіт розвивається як наслідок неодноразово повторюваного гострого ларингіту або тривалих запальних процесів у носі, його придаткових пазухах, глотці. Йому сприяють куріння, зловживання алкоголем, перенапруження голосу.
Лікування гострого ларингіту включає усунення причин захворювання. Рекомендується повний спокій для гортані протягом 5-7 днів (не розмовляти, навіть пошепки). Необхідно виключити з їжі гострі приправи, прянощі, гарячі або холодні напої. Забороняється куріння та вживання алкоголю. Корисні тепле пиття, впорскування протизапальних спреїв, теплі інгаляції (рекомендованими лікарем засобами), тепло на шию (пов'язка або зігрівальний напівспиртовий компрес). Лікар може призначити медикаментозне лікування. При хронічному ларингіті ЛОР-лікар призначає відповідне лікування: інгаляції, фізіотерапевтичні процедури, а за необхідності – медикаментозне або хірургічне лікування. Для профілактики хронічного ларингіту важливе своєчасне лікування гострого ларингіту та інших запальних процесів верхніх дихальних шляхів, а також дотримання раціонального голосового режиму. Загартовування організму з раннього віку також має важливе значення.