Гострий тонзиліт – це запалення піднебінних мигдаликів, слизової оболонки горла та лімфаденоїдного глоткового кільця, яке спричиняють різні мікроорганізми, найчастіше стрептокок. Якщо його спричиняє стрептокок, його називають бактеріальним тонзилітом або бактеріальним фарингітом. Несвоєчасне або неправильне лікування тонзиліту, спричиненого певними стрептококами, може призвести до тривалого перебування мікроорганізмів в організмі, що може спричинити розвиток ревматичних захворювань.
Хвороба починається гостро з головного болю, підвищення температури тіла, ломоти в суглобах, ознобу. Одночасно або трохи пізніше з'являється біль у горлі, спочатку при ковтанні, а потім постійний. Часто збільшуються і стають болючими лімфовузли під щелепою. Обличчя може бути почервонілим, іноді з'являється герпес. Гарячка триває 3-5 днів. Можуть бути ознаки ураження серця (прискорене серцебиття, приглушені тони, низький тиск, біль за грудиною), розлад ковтання, загальна слабкість. Також можливі зміни в нирках (кров або білок у сечі). Залежно від змін на мигдаликах розрізняють катаральний (почервоніння та набряк), фолікулярний (гнійні гноячки), лакунарний (нальоти в заглибленнях), флегмонозний (нагноєння поширюється на сусідні тканини) та некротично-виразковий (утворення виразок) тонзиліт.
Гострий тонзиліт можуть спричиняти: бета-гемолітичний стрептокок групи А, деякі віруси, грибки роду Candida, дифтерія, кір, туляремія, фарингіти, пов'язані зі статевими інфекціями (гонорея, хламідіоз), а також гострий тонзиліт/фарингіт на тлі ВІЛ-інфекції. Джерелом інфекції є хвора людина або носій стрептокока. Передача відбувається повітряно-крапельним шляхом, іноді через їжу. Захворюваність зростає в холодну пору року, особливо навесні та восені, і характерна для нових колективів. Особливо схильні до хвороби люди зі слабким імунітетом.
Зазвичай лікування відбувається вдома. Госпіталізація потрібна при тяжкому перебігу, ускладненнях, або якщо хворий проживає в гуртожитку чи закритому колективі. Хворого вдома слід ізолювати, виділити йому окремий посуд та речі. Перед початком лікування беруть мазки з носа та горла для перевірки на дифтерію. На час гарячки призначають ліжковий режим. Спеціальна дієта не потрібна, але рекомендується пити більше рідини (1,5-2 л на добу). Для полегшення болю, першіння в горлі, головного болю та зниження температури можна використовувати анальгетики та місцеві анестетики (наприклад, парацетамол або ібупрофен, місцеві анестетики, як лідокаїн). Аспірин, особливо дітям, не рекомендований. Кортикостероїди не рекомендовані. Якщо є ознаки бактеріальної інфекції (позитивний швидкий тест на стрептокок, бактерії у мазку з горла, підвищення лейкоцитів у крові, характерні ознаки стрептококового фарингіту), призначають антибіотики: спочатку феноксиметилпеніцилін, бензатин-бензилпеніцилін або амоксицилін; якщо вони не підходять, то азитроміцин, кларитроміцин, еритроміцин, цефалексин, цефадроксил або кліндаміцин. При частих рецидивах може бути рекомендовано видалення мигдаликів (тонзилектомія). До роботи допускають після повного одужання (5 днів нормальної температури) та нормалізації аналізів крові, сечі, ЕКГ. Протягом 5-7 днів після одужання бажано уникати важкої фізичної праці.