Плямиста гарячка Скелястих Гір — це серйозне захворювання, що передається через укуси кліщів. Вона є найпоширенішим рикетсіозом у США та інших регіонах Америки і може бути дуже небезпечною, спричиняючи високу летальність серед рикетсіозів. Збудник хвороби дуже патогенний для людей. Захворювання є природно-осередковим, тобто пов'язане з певними територіями, де мешкають заражені кліщі, і поширене виключно у Північній та Південній Америці. Сезонність захворювань серед людей відповідає періодам найбільшої активності кліщів (наприклад, квітень-травень на заході США, літо на сході США). Дорослі чоловіки, які працюють на відкритому повітрі (вівчарі, лісники, мисливці, рибалки, геологи), частіше піддаються укусам кліщів. На сході США більший відсоток захворювання припадає на дітей і жінок, оскільки кліщі-переносники паразитують на собаках. Діти, як правило, переносять хворобу легше, ніж дорослі.
Хвороба проявляється значним підвищенням температури тіла (гарячкою), загальною інтоксикацією (отруєнням організму) та появою плямисто-папульозного висипу (висип у вигляді плям і вузликів). При тяжкому перебігу висип може набувати геморагічного характеру (з крововиливами).
Хворобу спричиняє бактерія Rickettsia rickettsii (R. rickettsii). Зараження людей відбувається при нападі заражених кліщів. Основними джерелами інфекції є іксодові кліщі (наприклад, лісний кліщ Скелястих Гір, американський собачий кліщ, кліщ «одинока зірка») та дикі тварини. Кліщі є основним резервуаром інфекції, оскільки можуть зберігати збудника роками та передавати його своєму потомству. Інфікування відбувається через укус кліща, а також через шкіру або слизові оболонки (наприклад, кон'юнктиву очей) з мікропошкодженнями, що може статися при роздавлюванні зараженого кліща між пальцями. Свіжі фекалії кліщів також є заразними, але в меншій мірі. Захворілі люди є менш значущими джерелами інфекції.