Пароксизмальна тахікардія – це вид порушення серцевого ритму (аритмії), що проявляється раптовими нападами прискореного серцебиття. Під час таких нападів (пароксизмів) серце може битися від 140 до 250 ударів на хвилину. Ці напади починаються і закінчуються раптово, можуть тривати від кількох секунд до доби і викликають порушення кровообігу в серці та всьому організмі.
Напад починається з поштовху в серці або незрозумілого дискомфорту в грудях, що швидко переходить у дуже прискорене серцебиття (140-250 ударів на хвилину). Можуть виникати запаморочення, сильний шум або закладеність у вухах, гудіння в голові, відчуття стискання серця, блідість, прискорене дихання, набухання вен на шиї. Рідше – порушення мови або слабкість в одній половині тіла. Також можливі пітливість, нудота, здуття живота, незначне підвищення температури, різке падіння тиску, непритомність, загальна слабкість, потемніння в очах, судоми м'язів, тремтіння пальців рук. Після нападу протягом кількох годин може спостерігатися часте сечовипускання.
У молодих людей напади часто пов'язані зі стресовими ситуаціями – психічними, розумовими або фізичними навантаженнями. Це відбувається через підвищення рівня стресових гормонів (адреналіну, норадреналіну) у крові.
Лікування спрямоване на зупинку та запобігання нападам. Для зняття нападу можна спробувати механічні прийоми, наприклад, помірне натискання пальцями на заплющені очні яблука (проба Ашнера-Даньїні) протягом менш ніж 30 секунд, перебуваючи в горизонтальному положенні. Цей метод заборонений при серйозних захворюваннях очей або сильній короткозорості. Якщо механічні прийоми не допомагають, лікар може призначити внутрішньовенне введення ліків, таких як Верапаміл або бета-адреноблокатори (наприклад, анаприлін, окспренолол). Для профілактики нападів важливо лікувати основні захворювання, зміцнювати організм помірними фізичними вправами та приймати призначені лікарем антиаритмічні препарати (наприклад, солі калію, панангін, хінідин, бета-адреноблокатори, верапаміл, аміодарон).