Хвороби системи кровообігу

I41 — Міокардит при бактеріальних хворобах, класифікованих в інших рубриках

ℹ Інформація має ознайомчий характер і не є медичною консультацією. Для діагностики й лікування зверніться до лікаря.

Загальна інформація

Міокардит – це запалення серцевого м'яза, яке може бути викликане інфекціями (в тому числі бактеріальними), алергічними реакціями або токсинами. Це захворювання часто пов'язане зі змінами в імунній системі. Воно може бути гострим, підгострим або хронічним, а також дифузним (поширеним) або вогнищевим (місцевим).

Симптоми

При поширеному міокардиті можуть збільшуватися розміри серця, виникати порушення серцевого ритму (прискорене або уповільнене серцебиття, нерегулярні ритми), а також особливі звуки серця. Можуть бути болі в ділянці серця, задишка, ослаблення першого тону серця та шум на верхівці, збільшення меж серця. Іноді спостерігається знижений тиск, недостатність кровообігу, підвищення температури тіла, слабкість та стомлюваність. При міокардитах, пов'язаних з інфекцією в мигдаликах, зубах або пазухах носа, ознаки серцевої недостатності можуть бути відсутні, але можуть спостерігатися порушення провідності серця та екстрасистолія.

Причини

Міокардит може бути вторинним, тобто проявом інших захворювань. Він може бути інфекційним (пов'язаним з вірусними, бактеріальними та іншими інфекціями), алергічним (наприклад, на ліки або вакцини), або виникати при системних захворюваннях (наприклад, системний червоний вовчак), паразитарних інвазіях, травмах, опіках, впливі радіації. Окремо виділяють неспецифічні інфекційно-алергічні міокардити, пов'язані з вогнищами інфекції в мигдаликах, зубах або придаткових пазухах носа.

Лікування

Лікування міокардиту включає активне усунення вогнищ інфекції, суворе обмеження фізичних навантажень (особливо в гострій фазі) та тривалу реабілітацію. Можуть призначатися нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, ібупрофен, диклофенак), але їх використання при вірусному міокардиті потребує обережності. При розвитку серцевої недостатності обов'язково застосовують інгібітори АПФ (наприклад, еналаприл) та бета-адреноблокатори (наприклад, бісопролол). У складних випадках або при автоімунному перебігу можуть призначати гормональні препарати (глюкокортикоїди). При хронічному перебігу та специфічних формах застосовують імуносупресивну терапію, засоби для покращення метаболізму серцевого м'яза, а при системних захворюваннях сполучної тканини – препарати хінолінового ряду.

Джерело: Вікіпедія