Кардіоміопатія – це ураження серцевого м'язу, причина якого часто невідома. Вона може проявлятися розширенням камер серця та серцевою недостатністю, або ж потовщенням серцевого м'яза (гіпертрофією). Розрізняють кілька форм кардіоміопатії: застійну (дилатаційну), гіпертрофічну та рестриктивну.
Зазвичай кардіоміопатія розвивається поступово і непомітно. На ранніх стадіях потовщення серцевого м'яза (гіпертрофія) може не мати жодних проявів. З часом можуть з'явитися такі симптоми: біль у грудях, задишка (особливо при навантаженні, у лежачому положенні або вночі), набряки ніг, щиколоток та гомілок, аритмії (порушення серцевого ритму), збільшення розмірів серця. У важких випадках можлива втрата свідомості та тромбоемболії (утворення згустків крові, що перекривають судини). При появі болю в грудях, задишки, набряків ніг або втрати свідомості слід негайно звернутися за медичною допомогою.
Часто причина кардіоміопатії залишається невідомою. Однак, у багатьох випадках можна виявити певні фактори, що сприяють її розвитку. До них належать: тривале зловживання алкоголем, токсична дія деяких ліків, певні інфекції (наприклад, гепатит С), нелікована целіакія. Також існують генетичні фактори, які можуть призводити до розвитку кардіоміопатії. Вторинні кардіоміопатії можуть бути наслідком інших захворювань, таких як амілоїдоз, хвороба Гоше, саркоїдоз, цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, аутоімунні хвороби (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит), дефіцит поживних речовин (наприклад, вітамінів В1 та С), електролітний дисбаланс, а також ускладнення лікування раку. Важливо виключити інші серцеві захворювання, такі як ішемічна хвороба серця, гіпертонія або аномалії серцевих клапанів, які можуть спричиняти дисфункцію серцевого м'яза.
Лікування кардіоміопатій на пізніх стадіях спрямоване на полегшення симптомів серцевої недостатності та усунення аритмій. Таким пацієнтам особливо важливий тривалий режим спокою, бажано ліжковий режим у лікарні.