Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), — це інфекційні хвороби, які передаються переважно через сексуальний контакт, але також можуть передаватися іншими шляхами (наприклад, через кров, від матері до дитини, побутовим шляхом). Ними хворіють як чоловіки, так і жінки. Кожну ІПСШ спричинює певний мікроорганізм (бактерії, віруси тощо). Важливо знати, що після перенесеної ІПСШ імунітет, як правило, не виникає, і можливе повторне зараження. Без лікування людина не може видужати і хворіє все життя. Багато ІПСШ мають малосимптомний перебіг, що ускладнює їх своєчасну діагностику. Тривалий перебіг деяких ІПСШ може призвести до безпліддя або передачі інфекції від матері до дитини. Наявність ІПСШ також значно підвищує ризик зараження ВІЛ.
Багато інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), мають малосимптомний перебіг, тобто можуть не проявлятися вираженими ознаками протягом тривалого часу. Це ускладнює їх своєчасне виявлення. Деякі ІПСШ можуть викликати ерозії, виразки, запалення та пошкодження тканин. При тривалому перебігу вони можуть призвести до безпліддя.
ІПСШ спричиняються різними мікроорганізмами: бактеріями (наприклад, сифіліс, гонорея, хламідіоз), вірусами (наприклад, ВІЛ, герпес, папіломавірус, гепатити B і C), найпростішими (наприклад, трихомоніаз), грибками (наприклад, кандидоз) та паразитами (наприклад, короста, педикульоз).
Передача інфекції відбувається переважно через прямий контакт зі збудником. Основними шляхами зараження є:
* **Сексуальний контакт:** незахищений статевий акт (включаючи орально-генітальний), поцілунки, оральний секс, використання спільних сексуальних іграшок.
* **Побутовий контакт:** деякі ІПСШ можуть передаватися через тісний побутовий контакт (папіломавірус), через вологе середовище (мокрі рушники, гладкі поверхні для трихомонади), або через предмети вжитку (збудник корости, лобкова воша).
* **Вертикальний шлях:** від інфікованої матері до дитини (наприклад, ВІЛ-інфекція, гепатит В).
* **Гемоконтактний шлях:** через кров, при використанні нестерильних медичних (шприці, зубні екстрактори) або немедичних (татуаж, манікюр, педикюр) інструментів, а також при переливанні препаратів крові (наприклад, гепатит В, ВІЛ-інфекція).
Ризик зараження існує навіть при одному постійному партнері. Мутації мікроорганізмів та їх стійкість до ліків також відіграють роль.
Видужання від ІПСШ не настає само по собі, без лікування людина хворіє все життя. При діагностуванні інфекції (або підозрі на неї) необхідне спеціалізоване лікування. В Україні лікуванням займаються працівники шкірно-венерологічних диспансерів. Лікування може проводитися як амбулаторно (в диспансері), так і в стаціонарі (наприклад, при заразному періоді сифілісу або якщо пацієнт не дотримується режиму лікування). Існують сучасні методи та засоби діагностики й лікування ІПСШ, і в деяких країнах медична допомога може надаватися безкоштовно. Лікування може бути ускладнене, якщо у людини одночасно виявлено кілька збудників ІПСШ.