Трихомоноз (трихомоніаз) – це запальне захворювання сечостатевої системи, спричинене мікроорганізмом вагінальною трихомонадою (Trichomonas vaginalis). Хворіють як чоловіки, так і жінки. В Україні щорічно реєструється близько 400 тисяч нових випадків різних хвороб, що передаються статевим шляхом, серед яких і трихомоніаз. Діагностика та лікування трихомоніазу можуть бути складними, оскільки збудник здатний захоплювати всередину інші мікроорганізми, унеможливлюючи дію на них антибактерійних чи противірусних препаратів, а також маскуватися під клітини організму.
У чоловіків трихомоноз, як правило, перебігає непомітно. Запалення сечовидільного каналу може супроводжуватися лише незначними слизовими виділеннями, що не викликають занепокоєння. Нелікований трихомоноз у чоловіків може призвести до поширення запалення на придатки яєчок, що часто спричиняє безпліддя, а також до переходу хвороби в хронічну форму.
У жінок найчастіше уражається піхва. Захворювання проявляється виділеннями (білями), що нерідко мають неприємний запах, а також свербінням у піхві та вульві. При зниженні опірності організму або під час менструації запалення може поширитися на матку та її придатки.
Захворювання спричинює мікроорганізм – вагінальна трихомонада (Trichomonas vaginalis). Збудник передається статевим шляхом. Вагінальні трихомонади нестійкі до впливу різних чинників довкілля і швидко гинуть, але при порушенні санітарно-гігієнічного режиму можливе нестатеве зараження (наприклад, хвора мати може заразити дитину).
Лікування трихомонозу є тривалим. Невчасне самовільне припинення лікування (при зникненні проявів хвороби) нерідко призводить до рецидиву та появи трихомонад, стійких до застосованих препаратів.
Для лікування використовують секнідазол, який дуже часто застосовують разом з азитроміцином та флуконазолом з метою комплексного лікування хвороб, що передаються статевим шляхом. На сьогодні менш ефективними є метронідазол, тинідазол, орнідазол, німоразол. Ці препарати при прийомі всередину діють на всі вогнища трихомонадної інфекції. Тривалість лікування та графік прийому препаратів визначає лише лікар.
В період лікування необхідно особливо суворо дотримуватись правил особистої гігієни: щодня міняти білизну, пропрасовувати її гарячою праскою, приймати гігієнічний душ, ретельно обмиваючи тіло. Необхідна сексуальна стриманість. При виявленні трихомонозу у жінки лікуватися слід обом сексуальним партнерам.
Після лікування слід протягом 2-3 місяців періодично відвідувати лікаря для контрольного обстеження (жінки — після менструації). За необхідності, особливо при тривалому перебігу інфекції, проводять імунотерапію. Для захисту печінки від негативного впливу антитрихомонадних препаратів використовують гепатопротектори.