Пахова гранульома, також відома як донованоз, — це хронічна бактеріальна інфекція, яка повільно розвивається і вражає статеві органи та область навколо заднього проходу. Вона переважно передається статевим шляхом. Хвороба поширена в тропічних і субтропічних регіонах, хоча її частота у світі зменшується. Без лікування виразки можуть рости роками, призводячи до вторинних інфекцій, спотворення або каліцтва.
Інкубаційний період (час від зараження до появи перших ознак) може тривати від кількох днів до 4-5 місяців. Хвороба починається з появи пласких, безболісних горбиків (папул) розміром з горошину, які потім перетворюються на безболісні виразки з оксамитовою поверхнею, піднятими краями та яскраво-червоним зернистим дном. Ураження зазвичай виникають на статевих органах (головка статевого члена, крайня плоть, клітор, малі статеві губи), промежині, області заднього проходу, паху, а також можуть з'являтися на шкірі обличчя, тулуба, кистей, гомілок, слизових оболонках носа, рота, гортані, глотки. Виразки повільно збільшуються, виділяють незначну кількість серозно-гнійного, іноді кров'янистого ексудату зі смердючим запахом. Зазвичай процес безболісний, а загальний стан не порушується. При приєднанні вторинної інфекції виразки стають брудними, покриваються струпами та відмерлими тканинами. Ураження ротової порожнини можуть бути болісними і зачіпати зуби, губи, ясна, щоки, піднебіння, глотку, гортань, ніс, шию, груди. У важких випадках можуть виникати глибокі виразки з руйнуванням тканин до кісток, що супроводжується слабкістю, головним болем, ознобом, гарячкою та анемією. Можливе ураження кісток, суглобів, печінки, селезінки, а також розвиток сепсису (зараження крові), що може призвести до смерті. Без лікування можуть розвинутися ускладнення, такі як збільшення статевих органів (псевдослоновість), звуження сечоводу, піхви, заднього проходу, фімоз (звуження крайньої плоті), некроз статевого члена, а також рак шкіри.
Хворобу викликає бактерія Klebsiella granulomatis. Зараження відбувається переважно статевим шляхом, рідше – побутовим. Для передачі інфекції статевим шляхом зазвичай потрібно кілька статевих актів. Поширенню інфекції сприяють вологий клімат, висока температура, недотримання особистої гігієни та безладні статеві стосунки. Бактерія проникає в організм через мікротравми шкіри та слизових оболонок. Діти можуть інфікуватися через контакт з дорослими, що не завжди є результатом сексуального насильства.
Лікування полягає у прийомі антибіотиків. Зазвичай призначають: Доксициклін по 0,1 г двічі на добу протягом 14 днів, або ко-тримоксазол по 0,96 г двічі на добу протягом 14 днів. Можливе використання азитроміцину по 0,5 г один раз на добу протягом 7 днів або ципрофлоксацину по 0,75 г двічі на день. Для вагітних жінок препаратом вибору є еритроміцин. У деяких випадках може застосовуватися гентаміцин внутрішньовенно або внутрішньом'язово по 0,001 г/кг маси тіла кожні 8 годин протягом 7-14 днів. Лікування слід продовжувати до повного загоєння уражень. Рецидиви (повторне виникнення хвороби) можливі через 6-18 місяців після успішного лікування. Антибіотики також можуть застосовуватися місцево на виразки у вигляді присипок після їх обробки дезінфікуючими розчинами. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання для усунення слоновості, грубих рубців або пересадки шкіри. Особи, які мали статевий контакт з хворим протягом 60 днів, повинні пройти обстеження та отримати профілактичне лікування антибіотиками.