Вегето-судинна дистонія (ВСД) – це синдром, при якому порушується робота вегетативної нервової системи. Вона виникає як наслідок іншої хвороби, яку потрібно лікувати. У міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду це поняття не згадується, але часто плутається з порушеннями автономної нервової системи (рубрика G90), які включають первинне або вторинне ураження вегетативної нервової системи з об'єктивними доказами. Реакція гіперактивації симпатичної нервової системи, яку часто тлумачать як ВСД, є механізмом адаптації організму до хронічного стресу. Пацієнти з ВСД часто мають інші проблеми зі здоров'ям, такі як соматоформний розлад, тривожні розлади, синдром подразненого кишечника, депресивний епізод, порушення вегетативної нервової системи внаслідок вживання алкоголю або первинне/вторинне порушення вегетативної нервової системи. Справжні вторинні порушення вегетативної нервової системи зустрічаються переважно при системних захворюваннях, що залучають центральну нервову систему.
Симптоми, на які спираються лікарі при діагнозі ВСД, включають: кардіологічні (серцебиття, аритмії); респіраторні (задуха, невротична астма, дихальний криз, дихальний дискомфорт); астенічний синдром; синдром вегетосудинної дистонії та кризів з розладами судинного тонусу; периферичні ангіодистонічні розлади, венозна гіпертонія, раптове підвищення або зниження артеріального тиску; розлади терморегуляції; біль у суглобах кінцівок по типу невралгій; невротичні розлади (астенодепресивний або депресивно-іпохондричний синдроми); явища шлункової та кишкової диспепсії, дискінезії жовчного міхура та кишки; розлади менструального циклу, метрорагії, передменструальний синдром, альгодисменорея.
Вегето-судинна дистонія виникає вторинно, як наслідок іншої хвороби. Вона може бути пов'язана з соматоформним розладом, тривожними розладами, синдромом подразненого кишечника, депресивним епізодом, порушенням вегетативної нервової системи внаслідок вживання алкоголю, або первинним/вторинним порушенням вегетативної нервової системи. Справжні вторинні порушення вегетативної нервової системи зустрічаються переважно при системних захворюваннях, для яких є характерним залучення центральної нервової системи, включаючи полінейропатію при цукровому діабеті, хворобу Паркінсона, розсіяний склероз, інсульт (при ураженні центрів автономної нервової системи у стовбурі мозку).
Оскільки вегето-судинна дистонія не є самостійним захворюванням, протоколів її лікування не існує. Терапія проводиться ситуативно, залежно від основного захворювання. Рекомендовано нормалізувати режим праці та відпочинку, за призначенням лікаря — метаболічні препарати (армадін, цитофлавин; венотонізуючі засоби та ін.), психотерапія, масаж та фізіотерапія.