Фетальний алкогольний синдром (ФАС) та Фетальний алкогольний спектр порушень (ФАСП) — це стани, що виникають у дитини, якщо мати вживала алкоголь під час вагітності. ФАС є найважчим наслідком такого впливу, а ФАСП охоплює ширший спектр можливих проблем. Ці стани проявляються різними фізичними та неврологічними ознаками. Дуже важливо виявити ФАС або ФАСП якомога раніше, щоб допомогти дитині уникнути додаткових труднощів у поведінці та соціальній адаптації, які можуть виникнути пізніше. Чим раніше виявлено стан, тим менше вторинних проблем може виникнути.
У дітей з ФАС або ФАСП можуть спостерігатися:
* **Особливості зовнішності:** короткі очні щілини, складка шкіри у внутрішньому куточку ока (епікант), аномалії у премаксилярній ділянці, сплощена або тонка верхня губа, відсутній або нечіткий жолобок над верхньою губою (фільтр), пласка середня частина обличчя.
* **Проблеми з фізичним розвитком:** мала вага при народженні та надалі постійна мала вага, менший зріст, ніж у однолітків.
* **Проблеми з розвитком мозку та нервової системи:** зменшений обвід голови, структурні аномалії мозку, значні або «м'які» неврологічні симптоми, порушення розвитку дрібної моторики або зорово-моторної координації, нейросенсорні порушення, неправильна хода, когнітивні порушення, затримка розвитку чи розумова відсталість, порушення уваги та проблеми з контролем збудження, проблеми з навчанням (особливо математика), проблеми із запам'ятовуванням, увагою та виконавчими функціями, порушення розвитку мови та мовлення (проблеми з комплексним мовленням та розумінням змісту абзаців), специфічні проблеми з критикою та соціальною поведінкою (часто неадекватна), проблеми з моторикою, порушення сенсорної інтеграції (візуально-просторові порушення), реактивний розлад прихильності.
Ці стани виникають внаслідок впливу алкоголю на плід під час вагітності (пренатального впливу алкоголю) в утробі матері.
Текст не описує медичного лікування, але наголошує на важливості ранньої діагностики та спеціального підходу до навчання та виховання. Вторинним порушенням, які формуються внаслідок наявного стану, можна запобігти за допомогою відповідного втручання та виховання. Успішні стратегії навчання дітей з ФАСП передбачають: використання конкретних прикладних методів, встановлення та дотримання структурованих процедур, використання коротких та простих інструкцій, постійне повторення знань та забезпечення постійного нагляду, можливо, протягом всього життя.