«Глибока розумова відсталість» – це дуже серйозне порушення розвитку інтелекту, яке є незворотним. Воно виникає через органічне ураження кори головного мозку, яке не погіршується з часом. Це особливий розвиток, при якому людина навчається дуже повільно і може не опанувати певні знання та навички. Цей стан є формою розумового та психічного недорозвинення, що виникає внаслідок ураження центральної нервової системи (переважно кори головного мозку) до народження, під час пологів або на самому ранньому етапі життя. Для цього стану характерний дуже низький рівень інтелекту (IQ менше 20).
Оскільки глибока розумова відсталість є найтяжчим ступенем, усі прояви недорозвинення психіки будуть дуже вираженими. Це стосується не лише розумових здібностей, а й особистості в цілому. Можуть бути помітні ознаки недорозвитку сприйняття, пам'яті, уваги, мови, рухів, емоцій та волі. Особливо страждає абстрактне мислення, здатність узагальнювати та встановлювати складні зв'язки – людина більше орієнтується на конкретні речі. Критичне мислення знижене, пам'ять недорозвинена. Також спостерігається затримка фізичного і психічного розвитку (наприклад, у здатності сидіти, ходити, розуміти та відтворювати мову). Нерідко цей стан супроводжується вадами розвитку окремих органів і систем тіла, які іноді дозволяють поставити діагноз ще до проявів розумового недорозвинення (наприклад, мікроцефалія або синдром Дауна).
Причини глибокої розумової відсталості можуть бути різними і поділяються на три основні групи:
1. **Спадкові:** пов'язані з генетичними факторами або ушкодженням статевих клітин.
2. **Внутрішньоутробні:** фактори, що впливають на зародок або плід під час вагітності.
3. **Перинатальні та ранні після народження:** фактори, що діють під час пологів або протягом перших трьох років життя.
Важливо зазначити, що у багатьох випадках точна причина залишається невідомою (від 50 до 90%).