Тяжка розумова відсталість — це один зі ступенів порушення інтелектуального розвитку, яке має незворотний характер і є органічним ураженням кори головного мозку, що не прогресує. Це особливий розвиток, при якому людина навчається дуже повільно і може не опанувати певні знання та навички. Рівень інтелекту при цьому становить від 20 до 34 за стандартними тестами (IQ). Вона виникає в результаті ураження центральної нервової системи (насамперед кори головного мозку) до, під час або на самому ранньому етапі життєвого розвитку.
Для людей з тяжкою розумовою відсталістю характерний низький рівень засвоєння різних навичок та низькі рівні функціонування. У більшості з них спостерігається низький рівень розвитку моторики та порушення координації рухів. Загалом, страждає не тільки здатність до пізнання, але й особистість в цілому. Виявляються ознаки недорозвитку інтелекту, мислення, а також інших психічних функцій, таких як сприйняття, пам'ять, увага, мова, моторика, емоції та воля. Особливо помітна слабкість абстрактного мислення, нездатність до узагальнення, а також знижена критика та недорозвинена пам'ять.
Причини тяжкої розумової відсталості можуть бути різними і поділяються на три основні групи: спадкові фактори (включаючи пошкодження клітин, що передають спадковість), фактори, що впливають на дитину під час її розвитку в утробі матері, та фактори, що діють під час пологів або протягом перших трьох років життя після народження. Однак, у багатьох випадках (від 50 до 90%) точна причина залишається невідомою.