Делірій – це стан, при якому людина відчуває розгубленість, дезорієнтацію, не може чітко мислити або запам'ятовувати. Він зазвичай починається раптово і часто є тимчасовим та піддається лікуванню. Існує три типи делірію: гіпоактивний (млявість, сонливість), гіперактивний (неспокій, збудження) та змішаний (чергування цих станів).
Симптоми делірію зазвичай з'являються раптово, протягом кількох годин або днів, і можуть зникати та знову з'являтися. До них належать: зміни у пильності (частіше пильний вранці, менше вночі), коливання рівня свідомості, сплутаність свідомості, безладне мислення та мовлення, порушення сну та сонливість, емоційні зміни (гнів, збудження, депресія, дратівливість, надмірне збудження), галюцинації та марення, проблеми з пам'яттю (особливо короткочасною), труднощі з концентрацією уваги.
Делірій може бути викликаний багатьма причинами, зокрема: запущений рак, зневоднення та порушення електролітного балансу, деменція, госпіталізація (особливо у відділенні інтенсивної терапії), інфекції (наприклад, інфекції сечовивідних шляхів, пневмонія, грип), побічна дія ліків (наприклад, седативних засобів, опіоїдів) або синдром відміни ліків, метаболічні розлади, відмова органів (нирок, печінки), отруєння, серйозні захворювання, сильний біль, недосипання, хірургічні втручання (включаючи реакції на анестезію).
Лікування делірію зосереджується на усуненні його причин та симптомів. Першим кроком є виявлення причини, оскільки її лікування часто призводить до повного одужання, яке може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Для полегшення симптомів можуть застосовуватися: створення сприятливого середовища (тиха, добре освітлена кімната, годинники, календарі, присутність родичів), ліки (для контролю агресії, збудження, знеболюючі), а також забезпечення слуховими апаратами, окулярами чи іншими засобами для комунікації за потреби.