Хвороба Альцгеймера — це один з видів деменції, який вражає близько 6% людей старше 65 років, але може зустрічатися і в молодшому віці. Вона названа на честь лікаря Алоїза Альцгеймера. При цьому захворюванні пошкоджується «сіра речовина» головного мозку, що призводить до втрати пам'яті та поступового розвитку слабоумства. Це порушення стосується мозкових процесів, а не фізичних функцій.
Симптоми хвороби Альцгеймера розвиваються поступово. На ранніх стадіях (предеменція) їх часто плутають зі звичайним старінням або стресом. Можуть виникати труднощі з виконанням найскладніших повсякденних завдань. Найбільш помітні проблеми з короткочасною пам'яттю: важко згадати нещодавно завчені факти або засвоїти нову інформацію. Також можуть бути малопомітні проблеми з концентрацією, плануванням, гнучкістю мислення та розумінням значень слів. Часто спостерігається апатія, депресивні симптоми, дратівливість та зниження уваги. Цю стадію іноді називають «м'яким когнітивним порушенням», особливо коли переважає втрата пам'яті.
На стадії ранньої деменції погіршення пам'яті та труднощі з розпізнаванням предметів стають більш вираженими. У деяких людей на перший план виходять порушення мови, труднощі з виконанням складних дій або проблеми зі сприйняттям. Старі спогади, давно завчені факти та «пам'ять тіла» (наприклад, як користуватися столовими приборами) страждають менше, ніж нові спогади. Мова стає біднішою, важче висловлювати думки усно чи письмово, хоча прості поняття людина зазвичай розуміє. Можуть виникати незграбність при малюванні, письмі або одяганні.
Вважається, що хвороба зумовлена накопиченням у мозку речовини під назвою β-амілоїд, яка є продуктом розпаду білка і здатна утворювати волокна. Деякі вчені також вважають, що важливу роль у розвитку хвороби відіграє тау-білок. Існує гіпотеза, що накопичення β-амілоїдів пов'язане з симптомами хвороби, хоча її докази були предметом суперечок.