Дегідратаційний шок – це серйозний стан, що є одним з порушень обміну рідини, електролітів та кислотно-лужної рівноваги в організмі. Він розвивається через катастрофічне зменшення об'єму циркулюючої рідини внаслідок значної втрати води та певних іонів (солей). Цей стан характеризується вираженими змінами водно-електролітного балансу, кислотно-лужного стану, серцевої діяльності, судинного і м'язового тонусу, функції нирок та розвитком кисневого голодування (гіпоксії).
Дегідратаційний шок виникає через значну втрату рідини та солей з організму. Найчастіше це відбувається внаслідок: блювання та діареї (особливо при кишкових інфекціях, таких як холера, ешерихіози, сальмонельози, ротавірусні ураження); повного припинення вживання води; надмірних втрат рідини через нирки (наприклад, при цукровому та нецукровому діабеті, надмірному вживанні сечогінних препаратів); втрат рідини через шкіру (при опіках, ранах, високій температурі, надмірному потовиділенні, наприклад, при малярії). Також причиною може бути внутрішнє накопичення рідини в організмі (наприклад, при переломах, асциті, кишковій непрохідності, поширених набряках, внутрішніх кровотечах, деяких інфекціях, як-от сибірка). Деякі інфекційні захворювання, такі як черевний тиф, паратифи, геморагічні гарячки, лептоспіроз, також можуть призводити до цього стану.
Лікування цього стану спрямоване на відновлення втраченої рідини та важливих солей (електролітів) в організмі. Для цього використовуються спеціальні сольові розчини, які вводяться внутрішньовенно. У деяких випадках, особливо при значній крововтраті, може знадобитися переливання компонентів крові.