Сепсис – це серйозна реакція організму на інфекцію, яка призводить до порушення роботи внутрішніх органів. Він виникає, коли інфекційні збудники (наприклад, бактерії, такі як стрептококи) потрапляють у кров. Це особлива форма відповіді організму на інфекцію. Тяжкий сепсис може спричинити відмову багатьох органів. Якщо при цьому сильно падає кров'яний тиск, це називають септичним шоком. Без негайного лікування сепсис може призвести до відмови органів і смерті. Це дуже поширена і небезпечна проблема у світі. Сепсис може розвиватися швидко, іноді блискавично (за кілька годин або днів), або мати хронічний перебіг.
Симптоми сепсису пов'язані з порушенням роботи різних органів. Це може бути: гостра дихальна недостатність (проблеми з диханням), порушення згортання крові та інші проблеми з кров'ю або кровообігом, гостра ниркова недостатність (проблеми з нирками), мозкова кома, гостра недостатність надниркових залоз. При септичному шоці – дуже низький кров'яний тиск. Також можуть спостерігатися ознаки системної запальної відповіді, такі як: прискорене серцебиття (більше 90 ударів на хвилину), прискорене дихання (більше 20 вдихів на хвилину), температура тіла вище 38 °C або нижче 36 °C, зміни в аналізі крові, що стосуються кількості лейкоцитів. При стрептококовому сепсисі часто уражаються клапани серця та нирки. Можуть виникати крововиливи на шкірі та слизових оболонках.
Сепсис спричиняють різні інфекційні збудники, які потрапляють у кров. Це можуть бути: бактерії (наприклад, стафілококи, стрептококи, пневмококи, синьогнійна паличка, клебсієла), гриби, віруси (наприклад, герпесвіруси), найпростіші. Іноді сепсис викликають бактерії, які зазвичай живуть на шкірі або слизових оболонках і стають небезпечними за певних умов. Для розвитку сепсису інфекція повинна мати зв'язок з кровоносними або лімфатичними судинами, щоб збудники могли поширюватися по організму. Ризик розвитку сепсису збільшують фактори, що ослаблюють імунітет, такі як: деякі захворювання (цукровий діабет, онкологічні, хвороби крові), недостатнє харчування (нестача білка, вітамінів), опромінення, стрес, тривале використання ліків, що пригнічують імунітет (імунодепресанти, кортикостероїди, цитостатики).