Дискінезія жовчних шляхів – це порушення роботи жовчовивідних шляхів, що виникає через збої в їхній руховій функції. Існує два типи: коли жовчний міхур занадто розслаблений, або коли він надмірно спазмований. Це захворювання часто супроводжує жовчнокам'яну хворобу та холецистит, але може бути й самостійним. Зазвичай вражає дітей старшого віку та дорослих, причому у жінок діагностується значно частіше.
Біль у правому підребер'ї, нудота, біль у животі після їжі, непереносимість жирної їжі, здуття, метеоризм, іноді блювання. Може спостерігатися невелике підвищення температури тіла, пов'язане з вегетативною дисфункцією. Симптоми можуть бути схожими на жовчнокам'яну хворобу.
Розвиток дискінезії зумовлений комплексом причин, що порушують координацію скорочень жовчного міхура. Це можуть бути: порушення нервової та гормональної регуляції (наприклад, при неврозах, клімаксі у жінок), гормональні розлади (захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет, дисфункція яєчників та надниркових залоз, ожиріння, передменструальний синдром), рефлекторні впливи від інших хвороб шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба, коліт, аднексит, апендицит або холецистит), ослаблення організму після тяжких інфекцій (вірусні гепатити, цироз печінки, авітаміноз), неправильне харчування (недостатнє харчування, тривалі перерви між їжею, зловживання гострими стравами), а також дисбаланс регуляторних пептидів.
Лікування включає застосування легких заспокійливих засобів, жовчогінних препаратів (таких як алохол, холосас, настій кукурудзяних рильців) та спазмолітиків (наприклад, папаверин). При формі дискінезії, коли жовчний міхур занадто розслаблений, призначають засоби, що стимулюють відтік жовчі.