ВІЛ-інфекція, або СНІД, — це хвороба, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус уражає імунну систему, знижуючи здатність організму протистояти різним інфекціям та пухлинам, що можуть призвести до смерті. ВІЛ уражає Т-лімфоцити та макрофаги, що призводить до втрати захисних реакцій організму та підвищує ризик смертельних запалень, уражень нервової системи та онкологічних захворювань. Джерелом інфекції є людина-носій ВІЛ. Зараження можливе при статевому контакті, кровообміні (включаючи ін'єкційне вживання наркотиків, переливання крові, пересадку органів), а також від інфікованої матері дитині під час вагітності, пологів або грудного вигодовування. ВІЛ не передається через обійми, поцілунки (якщо немає домішок крові та відкритих ран у роті), рукостискання, кашель, чхання, спільне проживання, використання спільної ванни/туалету/посуду, басейну, укуси комах, спільний телефон, піт або сльози без домішок крові. Існує період «вікна» (2-6 місяців), коли вірус присутній, але аналіз на антитіла негативний, і людина може передавати вірус.
У більшості людей після зараження ВІЛ симптоми відсутні. Іноді через кілька днів після інфікування у невеликої кількості людей можуть з'явитися ознаки гострого ретровірусного синдрому: збільшення лімфовузлів, гарячка, слабкість, швидкоминучий висип, головний біль, іноді серозний менінгіт. Ці ознаки зникають самі собою за кілька тижнів. Наявність цього синдрому може свідчити про швидкий перебіг ВІЛ-інфекції. У тих, хто не мав гострого ретровірусного синдрому, безсимптомний перебіг може тривати кілька років. З розвитком хвороби можуть виникати легеневі інфекції (пневмоцистна пневмонія, туберкульоз), шлунково-кишкові інфекції (езофагіт, хронічна діарея), неврологічні та психіатричні ускладнення (токсоплазмоз, криптококовий менінгіт, прогресивна мультифокальна лейкоенцефалопатія, комплекс недоумства СНІД, маніакальний синдром), а також підвищений ризик розвитку ракових пухлин (саркома Капоші).
ВІЛ-інфекцію спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який має три типи: ВІЛ 1, ВІЛ 2 (поширені в Західній Європі) та ВІЛ 3 (переважно в американців та африканців). Вірус уражає Т-лімфоцити та макрофаги. Зараження відбувається через безпосередній контакт з кров'ю, спермою, вагінальними виділеннями або грудним молоком інфікованої людини.
При проведенні антиретровірусної терапії ризик передачі вірусу від матері до дитини знижується до 6 відсотків. Неврологічні розлади рідше зустрічаються в разі терапії багатьма ліками. ВІЛ-інфекція не є протипоказанням до вакцинації проти коронавірусної хвороби 2019.