Агранулоцитоз – це захворювання, при якому в крові знижується або повністю відсутня кількість певних білих кров'яних тілець, які називаються гранулоцитами (зернистими лейкоцитами). Це відбувається через порушення їхнього утворення.
Через зниження захисту організму від інфекцій, у хворих може з'явитися загальна слабкість, нездужання, озноб, підвищена температура. Характерними є ознаки запалення мигдаликів (тонзиліту), виразки та відмирання тканин слизової оболонки рота та горла, а також збільшення лімфатичних вузлів. Стан може швидко погіршитися до сильної слабкості та порушення свідомості.
Агранулоцитоз може виникнути з різних причин:
* **Променевий:** є одним із проявів променевої хвороби.
* **Токсичний:** спричинений хімічними речовинами, які безпосередньо пошкоджують кістковий мозок. До них належать протипухлинні препарати, імуносупресанти та деякі інші.
* **Аутоімунний:** виникає при захворюваннях, що супроводжуються порушеннями імунної системи, наприклад, при системному червоному вовчаку.
* **Алергічний (гаптеновий):** відбувається, коли деякі речовини (гаптени), часто ліки, з'єднуються з білками організму, утворюючи нові речовини, на які імунна система реагує, виробляючи антитіла, що руйнують клітини крові та кісткового мозку. Такий ефект може виникнути після тривалого прийому ліків або навіть після однієї таблетки, якщо організм вже став чутливим. Прикладом є метамізол натрію (анальгін).
* **Ідіопатичний:** коли причину встановити не вдається.
Багато медикаментів можуть викликати агранулоцитоз, серед них:
* Антибіотики (наприклад, хлорамфенікол, рифампіцин)
* Препарати для щитовидної залози (мерказоліл)
* Імуносупресанти (мікофенолату мофетил)
* Кардіологічні препарати (пропафенон)
* Уроантисептики (нітрофурани)
* Нестероїдні протизапальні препарати (метамізол натрію, ацетилсаліцилова кислота, німесулід)
* Антипротозойні препарати (піриметамін)
* Препарати групи імідазолу (метронідазол)
* Противірусні препарати (валацикловір, зидовудин)
* Протигрибкові препарати (амфотерицин В)
* Протидіабетичні препарати (глібенкламід)
* Усі протипухлинні препарати
* Протисудомні препарати (габапентин)
* Психостимулюючі та ноотропні препарати (галантамін)
* Сульфаніламіди (сульфадимідин, ко-тримоксазол)
* Фенотіазини (хлорпромазин, прометазин)
Лікування включає госпіталізацію та перебування хворого в умовах, що запобігають інфекціям. Призначають ліки, які стимулюють утворення лейкоцитів (пентоксил, лейкоген, метилурацил). При аутоімунному агранулоцитозі застосовують гормональні препарати (преднізолон, дексаметазон) до нормалізації кількості гранулоцитів у крові, після чого їх поступово відміняють. Курс лікування триває від 2-3-4 тижнів і більше, залежно від перебігу хвороби. У важких випадках може знадобитися переливання лейкоцитарної маси. Для лікування вторинних інфекцій застосовують антибіотики широкого спектра дії. Також проводять санацію (очищення) ротової порожнини та горла.