Анемія, або недокрів'я, — це стан, коли в крові зменшується кількість гемоглобіну та/або еритроцитів (червоних кров'яних тілець). Це призводить до того, що тканини організму отримують менше кисню. Анемія може бути самостійним захворюванням або виникати як наслідок інших проблем. Несвоєчасне лікування може призвести до серйозних ускладнень, таких як низький тиск, проблеми з серцем, порушення кровообігу в мозку та інші.
До найпоширеніших проявів анемії належать: блідість, загальна слабкість, головний біль, запаморочення, задишка, шум у вухах, сухість шкіри, потяг до вживання неїстівних предметів.
Причини анемії можуть бути різними:
- Порушення утворення червоних клітин крові.
- Підвищене руйнування червоних клітин (гемолітична анемія).
- Втрата крові (геморагічна, постгеморагічна чи залізодефіцитна анемія).
- Перевантаження або збільшення рідкої частини крові.
Найчастішою причиною є втрата крові, а якщо проблема повертається, то це часто пов'язано з дефіцитом заліза. Анемія також може виникати при злоякісних пухлинах, деяких паразитарних інфекціях, гострих та хронічних ураженнях печінки, хронічних запаленнях, захворюваннях нирок (через нестачу гормону еритропоетину), а також при ендокринних та харчових дефіцитах.
Підходи до лікування залежать від виду анемії. Наприклад, при залізодефіцитній анемії використовують залізовмісні препарати, а при апластичній анемії може знадобитися трансплантація кісткового мозку. Способи лікування залежать від причини анемії.