Лейкоз – це загальний термін для ракових захворювань клітин крові. Він починається в тканинах, що утворюють кров, таких як кістковий мозок. При лейкозі кістковий мозок виробляє велику кількість аномальних клітин, найчастіше білих кров'яних тілець. Ці аномальні клітини накопичуються в кістковому мозку та крові, витісняючи здорові клітини крові та заважаючи їм виконувати свою роботу. Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) – це тип гострого лейкозу, який швидко прогресує без лікування. При ГМЛ кістковий мозок виробляє аномальні мієлобласти (тип білих кров'яних тілець), еритроцити або тромбоцити. Це може призвести до інфекцій, анемії та легкої кровотечі. Аномальні клітини також можуть поширюватися за межі крові на інші частини тіла. Існує кілька підтипів ГМЛ, які визначаються ступенем розвитку ракових клітин на момент діагностики та їх відмінностями від нормальних клітин.
Ознаки та симптоми ГМЛ включають: лихоманку, задишку, легке утворення синців або кровотечі, петехії (крихітні червоні крапки під шкірою, спричинені кровотечею), слабкість або відчуття втоми, втрату ваги або втрату апетиту, біль у кістках або суглобах (якщо аномальні клітини накопичуються поблизу або всередині кісток).
ГМЛ виникає, коли відбуваються зміни в генетичному матеріалі (ДНК) клітин кісткового мозку. Причина цих генетичних змін невідома. Однак існують певні фактори, які підвищують ризик розвитку ГМЛ. До них належать: чоловіча стать, куріння (особливо після 60 років), хіміотерапія або променева терапія в анамнезі, лікування гострого лімфобластного лейкозу (ГЛЛ) у дитинстві, вплив хімічної речовини бензолу, а також наявність іншого захворювання крові, такого як мієлодиспластичний синдром.
Лікування ГМЛ включає: хіміотерапію, променеву терапію, хіміотерапію з трансплантацією стовбурових клітин та інші протиракові ліки. Вибір лікування часто залежить від підтипу ГМЛ. Лікування зазвичай проводиться у дві фази. Метою першої фази є знищення лейкемічних клітин у крові та кістковому мозку, що призводить до ремісії (зменшення або зникнення ознак і симптомів раку). Друга фаза, відома як пост-ремісійна терапія, має на меті запобігти рецидиву раку, знищуючи будь-які лейкемічні клітини, що залишилися, які можуть бути неактивними, але можуть почати знову рости.