«Периферійні та шкірні Т-клітинні лімфоми» є одним з різновидів негоджкінських лімфом. Це пухлини, що виникають з лімфоцитів – клітин крові, які є частиною імунної системи. При цьому захворюванні в одному з лімфоцитів відбувається зміна (мутація ДНК), що призводить до утворення великої кількості дефектних клітин. Ці дефектні лімфоцити накопичуються, утворюючи пухлинні маси в лімфатичних вузлах та інших частинах тіла. Т-клітинні лімфоми становлять близько 15% всіх негоджкінських лімфом. Хоча злоякісні клітини можуть бути знайдені в підшкірній клітковині (шкірі) у близько 40% випадків негоджкінських лімфом, текст не надає специфічних деталей щодо «периферійних та шкірних» проявів саме Т-клітинних лімфом.
Загальні прояви негоджкінських лімфом включають збільшення лімфатичних вузлів на шиї, під пахвами, в середостінні. Пацієнт може відчувати жар, втому, втрату апетиту, сильну пітливість ночами. Можливе збільшення селезінки. Важливо пам'ятати, що збільшення лімфатичних вузлів саме по собі не є однозначною ознакою лімфоми, оскільки це також відбувається при боротьбі організму з інфекцією.
Точна причина мутації ДНК, що призводить до утворення негоджкінських лімфом, невідома. Однак під підозрою перебуває ряд хімікатів, зокрема гербіциди та пестициди, а також вірус Епштейна — Барр.
Метою лікування є досягнення повної ремісії шляхом видалення максимально можливої кількості злоякісних лімфоцитів. Основними методами лікування є хіміотерапія, променева терапія та трансплантація гемопоетичних клітин.
* **Хіміотерапія** зазвичай включає комбінацію кількох препаратів, які вбивають злоякісні клітини. Вона застосовується циклами (наприклад, 3-4 тижні) і може тривати 6-12 місяців. Під час хіміотерапії можуть страждати й здорові клітини, що призводить до побічних ефектів, таких як нудота, стомлюваність та підвищена чутливість до інфекцій.
* **Променева терапія** також використовується, частіше в комбінації з хіміотерапією, а не як основний метод.
* **Трансплантація гемопоетичних клітин** (ТГК) часто застосовується при негоджкінських лімфомах, особливо якщо хвороба не реагує на хіміотерапію або повертається. Гемопоетичні клітини — це незрілі клітини, які можуть розвиватися в різні типи клітин крові. Їх отримують з кісткового мозку, пуповинної або периферичної крові.
* **Аутологічна трансплантація** — це коли пацієнту після високодозової хіміотерапії, яка руйнує кістковий мозок, вводять його власні раніше зібрані гемопоетичні клітини для відновлення функції кісткового мозку. Це основний тип пересадки при негоджкінських лімфомах.
* **Алогенна трансплантація** — це коли використовуються клітини від іншого донора (родича або не родича). Вона зазвичай застосовується на четвертій стадії хвороби, коли пухлини поширюються в інші органи, або для лікування лімфом, що повертаються після лікування.
Рішення про проведення трансплантації гемопоетичних клітин приймається пацієнтом та його близькими. Особливості лікування залежать від конкретного діагнозу, стадії хвороби, швидкості її прогресування, віку пацієнта та його загального фізичного стану.