Карцинома яєчника – це злоякісна пухлина, яка вражає яєчники. Вона може виникати безпосередньо в яєчниках (первинна) або поширюватися туди з інших органів (вторинна, метастатична), таких як ендометрій, молочна залоза, товста кишка, шлунок або шийка матки. Це захворювання є п'ятою за частотою причиною смерті від епітеліальних пухлин у жінок, провідною причиною смерті від гінекологічних злоякісних пухлин та другою за частотою діагностування пухлиною в гінекології. На жаль, близько 75% випадків виявляються на пізніх стадіях, що впливає на виживаність. В Україні майже 40% хворих помирають протягом першого року після встановлення діагнозу.
На ранніх стадіях карцинома яєчника часто протікає без будь-яких симптомів. Її прояви можуть маскуватися під інші поширені захворювання, наприклад, травної системи або сечового міхура, і зазвичай свідчать про пізню стадію. Перші ознаки, такі як збільшений живіт, іноді сприймаються як запалення яєчників. Пухлина може викликати накопичення рідини в черевній порожнині (асцит) та біль у нижній частині живота, який важко відрізнити від запалення. Найчастіші прояви включають: здуття або спучування живота, відчуття переїдання; больові або дискомфортні відчуття в області тазу; невідкладні позиви до сечовипускання. Також можуть спостерігатися: швидка втрата або набір ваги, погіршення апетиту; біль у поперековій ділянці та унизу живота; часте сечовипускання, болісний статевий акт; постійна слабкість, збільшення об'єму талії; постійне нетравлення шлунка, нудота, метеоризми; несподівані зміни характеру випорожнень (запори чергуються з діареєю).
Причини виникнення карциноми яєчника вивчені недостатньо. Однак відомо, що вона частіше зустрічається серед жінок, які не народжували. Існує думка, що використання оральних контрацептивів може бути профілактикою. Важливе значення має спадковість: підвищена ймовірність захворіти може передаватися від батьків до дочки. Жінки, які хворіли на рак молочної залози, мають удвічі вищий ризик захворіти на рак яєчника. Також є припущення, що поширення захворювання пов'язано зі збільшенням споживання тваринних жирів. До факторів ризику відносять: хронічну гонадотропну гіперстимуляцію, міому матки, хронічні осумковані запальні процеси, ранню та пізню менопаузу, а також маткові кровотечі в період після менопаузи.
Основними методами лікування є операція та хімієтерапія. При операції на ранній стадії захворювання можуть видалити тільки уражений яєчник, в більш складних випадках, залежно від ураження, можуть видалити матку та сальник. Хімієтерапія зазвичай базується на комбінуванні кількох препаратів, наприклад, Цисплатин (або Карбоплатин), Циклофосфан, Таксол та інші. Оскільки багато жінок хворіють карциномою яєчника в репродуктивному віці, після лікування деякі з них хочуть мати дітей. Успішна вагітність після видалення яєчників та лікування карциноми можлива за умови, якщо здорова тканина під час операції була піддана кріоконсервації з подальшою пересадкою назад.