Плеврит – це запалення плеври (оболонки, що оточує легені), яке може проявлятися відкладенням фібрину (сухий плеврит) або накопиченням рідини в плевральній порожнині (ексудативний плеврит). Це може бути як самостійне захворювання, так і ускладнення інших хвороб.
Біль при вдиху, наявність рідини в плевральній порожнині, інтоксикація (загальне нездужання, зниження апетиту, підвищення температури), задишка, дихальна неспроможність, ущільнення легеневої тканини. При сухому плевриті біль посилюється при диханні та кашлі, може бути шум тертя плеври. При ексудативному плевриті біль може зникати з появою рідини, але зростає задишка.
Плеврит може бути інфекційним (спричинений бактеріями, вірусами, грибками, мікобактеріями туберкульозу) або неінфекційним (асептичним). Неінфекційний плеврит може бути пов'язаний з травмами, крововиливами в плевру, інфарктом легені, панкреатитом, системними захворюваннями сполучної тканини (ревматизм, колагенози), хворобами крові, печінки, нирок, а також злоякісними новоутвореннями легень і плеври. У дітей та підлітків частіше зустрічається туберкульоз та бактеріальна пневмонія, у старших людей – пухлини та захворювання серця.
При сухому плевриті застосовують протизапальні засоби (ацетилсаліцилова кислота, анальгін, індометацин), місцево – гірчичники. При сильному болю призначають кодеїн, промедол. Якщо є підозра на туберкульоз, проводять специфічне протитуберкульозне лікування. Лікування ексудативного плевриту в тексті не описано, окрім діагностичної плевральної пункції.