Туберкульоз – це поширене та часто небезпечне інфекційне захворювання, що має хронічний перебіг. Його спричиняють різні види мікобактерій, найчастіше Mycobacterium tuberculosis. Хоча найчастіше уражаються легені, туберкульоз може вражати й інші органи тіла, такі як мозкові оболони, нирки, печінка, кістки, шкіра тощо. Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом від хворих на активний легеневий або гортанний туберкульоз. Багато випадків є прихованими (латентними), і приблизно кожна десята така інфекція може перейти в активну форму.
Класичними ознаками активного туберкульозу є хронічний кашель з виділенням крові, підвищена температура, нічна пітливість та втрата ваги. Однак, якщо туберкульоз вражає інші органи, симптоми можуть бути дуже різноманітними і залежать від того, який саме орган уражений. Симптоми активного туберкульозу можуть бути невиразними протягом багатьох місяців.
Туберкульоз спричиняють різні види мікобактерій, найчастіше Mycobacterium tuberculosis. Також його можуть викликати інші мікобактерії, такі як M. bovis, M. africanum та M. microti. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом, коли хворі на активний легеневий або гортанний туберкульоз кашляють, чхають або виділяють слину у повітря. Ризик розвитку активного туберкульозу значно вищий у людей зі слабкою імунною системою, наприклад, у тих, хто живе з ВІЛ, має недоїдання, цукровий діабет або курить.
Лікування туберкульозу є складним і вимагає прийому кількох видів протитуберкульозних препаратів протягом тривалого часу. Важливо також перевіряти людей, які контактували з хворим, і за необхідності проводити їм лікування. Проблемою при лікуванні є стійкість бактерій до антибіотиків, особливо у випадку мультирезистентного туберкульозу.