Гельмінтози – це інфекційні паразитарні хвороби, що викликаються гельмінтами (паразитичними червами). Вони є дуже поширеними у світі, займаючи третє місце серед інфекційних хвороб за захворюваністю. Приблизно 25% населення Землі уражено гельмінтозами, а близько 100 мільйонів дітей страждають від затримки росту та інших серйозних проблем через них. В Європі щонайменше кожен третій житель уражений одним гельмінтозом. В Україні щорічно реєструється 400-600 тисяч випадків, переважно ентеробіозу та аскаридозу.
Симптоми гельмінтозів можуть відрізнятися і залежать від фази хвороби:
* **Гостра фаза (тривалістю від 1 тижня до 3 місяців):** Можливе підвищення температури тіла, шкірні висипання, збільшення лімфатичних вузлів, а також різноманітні ушкодження органів.
* **Хронічна фаза:** Може проявлятися порушенням харчування, анемією (недокрів'ям), механічним пошкодженням тканин у місці перебування паразита, алергічними та токсичними реакціями, зниженням загальної та місцевої реактивності організму, а також, у деяких випадках, канцерогенною дією.
Важливо зазначити, що такі виражені прояви спостерігаються при масивних зараженнях, серйозних супутніх захворюваннях або загальному ослабленні організму. При невеликому рівні зараження гостра і навіть хронічна фази можуть перебігати малосимптомно або взагалі приховано.
Гельмінтози спричинюють гельмінти (паразитичні черви).
Лікування гельмінтозів має бути комплексним і проводитися під суворим контролем лікаря.
Основні принципи лікування:
* Призначення протигельмінтних препаратів проводиться з урахуванням особливостей паразита.
* При масивному зараженні, особливо у дітей, щоб уникнути токсичних реакцій від масової загибелі гельмінтів, лікування може починатися з половинної дози препарату.
* Терапія повинна бути комплексною, спрямованою не тільки на знищення паразита, а й на усунення наслідків його життєдіяльності (наприклад, алергічних розладів, анемії, запалення жовчовивідних шляхів).
* Ефективність лікування контролюється за допомогою паразитологічних методів.
Препарати, що використовуються, поділяють на:
* Засоби, що порушують функцію нервово-м'язової системи у круглих червів (наприклад, піперазин, левамізол, пірантел).
* Засоби, що паралізують нервово-м'язову систему у стрічкових червів та сисунів (наприклад, празиквантел).
* Засоби, що порушують утилізацію глюкози у різних гельмінтів (наприклад, мебендазол, альбендазол).
Інші види лікування:
* **Хірургічне лікування:** Може бути необхідним при деяких гельмінтозах, таких як дирофіляріоз, ехінококоз, альвеококоз, цистицеркоз.
* **Введення кисню:** При певних кишкових гельмінтозах важливим фактором у лікуванні є введення кисню всередину кишечника.
* **Рослинні препарати:** Можливе використання рослинних протигельмінтних засобів (наприклад, квітки полину цитварного, пижма, насіння гарбуза), хоча їхня ефективність менша, ніж у синтетичних препаратів.