Гельмінтози – це інфекційні паразитарні хвороби, які спричинюють гельмінти (паразитичні черви). Вони займають третє місце у світі за поширеністю серед інфекційних хвороб, зокрема кишкові гельмінтози. Приблизно 25% населення Землі уражено гельмінтозами. В Європі щонайменше кожен третій житель має хоча б один гельмінтоз. В Україні щорічно офіційно реєструється 400-600 тисяч захворілих, переважно на ентеробіоз та аскаридоз.
Симптоми гельмінтозів можуть відрізнятися. У гострій фазі (триває від 1 тижня до 3 місяців) можливі: підвищення температури тіла, шкірні висипання, збільшення лімфатичних вузлів, зміни в аналізі крові (еозинофілія), а також ураження різних органів. У хронічній фазі можуть спостерігатися: порушення харчування, анемія (недокрів'я), механічні пошкодження тканин у місці перебування паразита, алергічні та токсичні реакції, зниження імунітету, а також канцерогенна дія. Важливо знати, що при невеликій кількості паразитів або загальному ослабленні організму, гостра і навіть хронічна фази можуть протікати з маловираженими симптомами або взагалі приховано.
Гельмінтози спричинюють гельмінти (паразитичні черви).
Лікування гельмінтозів має бути комплексним і проводитися під суворим контролем лікаря. Призначення протиглистних препаратів проводиться з урахуванням особливостей паразита. При масивній інвазії, особливо у дітей, щоб уникнути токсичних реакцій, слід починати терапію з половини дози препарату. Терапія спрямована не тільки на знищення паразита, а й на ліквідацію наслідків його життєдіяльності (наприклад, алергічних розладів, анемії, запалення жовчовивідних шляхів). Для лікування використовуються синтетичні препарати, які діють по-різному: порушують функцію нервово-м'язової системи у круглих червів (наприклад, піперазин, левамізол, пірантел); паралізують нервово-м'язову систему у стрічкових червів та сисунів (наприклад, празиквантел); порушують утилізацію глюкози у різних гельмінтів (наприклад, мебендазол, альбендазол). При деяких гельмінтозах може знадобитися хірургічне лікування (наприклад, при дирофіляріозі, ехінококозі, цистицеркозі). При певних кишкових гельмінтозах важливим фактором є введення кисню усередину кишечника. Можливе використання рослинних протиглистних препаратів (полин цитварний, пижмо, насіння гарбуза), хоча їхня ефективність менша, аніж у синтетичних препаратів.