Обмороження – це ушкодження тканин організму, що виникає під дією холоду. Воно часто вражає вушні раковини, ніс, пальці рук і ніг. Поверхневе обмороження (І та ІІ ступеня) характеризується ураженням шкіри або некрозом поверхневих шарів шкіри.
Спочатку виникає відчуття холоду, потім поколювання. Шкіра набуває блідого відтінку, втрачає чутливість, пізніше німіє і набуває синюшного відтінку. Втрата чутливості робить непомітною подальшу дію низької температури. При І ступені обмороження спостерігається запалення, набряк, біль. Уражена ділянка надовго залишається дуже чутливою до холоду. При ІІ ступені після відігрівання уражене місце синіє, утворюються пухирці, наповнені прозорою чи білуватою рідиною. З'являється сильний біль. Серед загальних проявів можуть бути підвищення температури тіла, поганий сон та апетит.
Обмороження може виникнути навіть за температури, вищої від 0 °С, якщо людина тривалий час перебуває на холоді. Причинами можуть бути мокре та тісне взуття, тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу, під холодним дощем. Чинники, що сприяють ураженню холодом, включають: ускладнений кровообіг у тканинах, які піддаються дії холоду (наприклад, через тісний одяг і взуття, вимушену нерухомість); знижена стійкість тканин до дії холоду (наприклад, через травми кінцівок, раніше перенесені термічні ураження, захворювання з порушенням кровообігу); понижена загальна опірність організму (наприклад, через поранення з крововтратою, втому, виснаження, авітаміноз, інфекційні захворювання, порушення обміну, інтоксикації); стан алкогольного сп'яніння. Найбільш вразливі для обморожень частини тіла з найслабшим кровотоком: ніс, вуха, кінцівки.
Перша допомога при обмороженні полягає в запобіганні локальному зігріванню пошкоджених частин тіла до моменту прибуття до остаточного місця перебування та в запобіганні повторного впливу холодного середовища на пошкоджені частини тіла. При переміщенні пацієнта в стабільне тепле середовище слід виконати відігрівання уражених ділянок тіла. Для цього застосовується циркулююча тепла вода (37-39°C) до повного відігрівання. Якщо тепла вода відсутня, відігрівання проводиться шляхом прямого контакту обмороженої кінцівки з неураженою частиною тіла. Забороняється натирати пошкоджені ділянки. Після відігрівання уражені ділянки повинні бути вкриті стерильною пов’язкою. Якщо наявні пухирі спричиняють біль, їх вміст можна відсмоктати шприцом, але не розривати. При скаргах пацієнта на біль в зоні ураження, необхідно провести симптоматичне знеболення.