Травма спинного мозку – це пошкодження спинного мозку, що виникає через зовнішній вплив. Вона може тимчасово або назавжди змінити його роботу, призводячи до втрати рухів, м'язової сили, чутливості або проблем з внутрішніми органами в частинах тіла, які контролюються спинним мозком, зазвичай нижче місця травми. Пошкодження може бути повним (повна втрата відчуттів і рухів) або неповним (частина нервових сигналів все ще проходить). Наслідки можуть бути різними: від повного одужання до постійного паралічу рук і ніг (тетраплегія) або лише ніг (параплегія). Можливі ускладнення включають атрофію м'язів, пролежні, інфекції та проблеми з диханням.
Симптоми залежать від місця та тяжкості травми. Вони можуть включати:
* Втрату рухів та м'язової сили.
* Порушення чутливості (від затерплості до повної відсутності).
* Проблеми з контролем сечовипускання.
* При деяких типах травм можуть спостерігатися:
* Слабкість у руках при відносній збереженості ніг, втрата відчуття болю, температури, легкого дотику та тиску нижче місця травми (синдром центромедулярного ураження).
* Втрата рухів, відчуття болю та температури нижче місця травми, при цьому відчуття дотику та положення тіла в просторі зберігаються (синдром переднього рогу).
* Якщо травмована одна сторона спинного мозку, то на цій же стороні може бути втрата рухів, відчуття положення тіла, вібрації та дотику, а на протилежній стороні – втрата відчуття болю та температури (синдром Брауна-Секара).
Найчастіше травма спинного мозку виникає внаслідок фізичних ушкоджень, таких як автомобільні аварії, вогнепальні поранення, падіння або спортивні травми. Рідше причиною можуть бути інфекції, недостатнє кровопостачання або пухлини. Деякі специфічні синдроми можуть бути викликані:
* Перерозгинанням шиї (у літніх людей), згинанням шиї (у молодих), падіннями, ДТП, звуженням хребетного каналу, пухлинами або грижами міжхребцевих дисків (синдром центромедулярного ураження).
* Переломами, вивихами хребців, грижами дисків або зменшенням кровопостачання передньою спинномозковою артерією (синдром переднього рогу).
* Проникаючими пораненнями (наприклад, ножовими чи вогнепальними), переломами хребців або пухлинами (синдром Брауна-Секара).
Лікування та профілактика включають:
* **Профілактика:** використання правил безпеки (наприклад, у спорті, на дорозі), вдосконалення обладнання.
* **Невідкладна допомога:** обмеження рухів хребта (імобілізація) та підтримання нормального артеріального тиску.
* **Медикаменти:** кортикостероїди, згідно з останніми дослідженнями, не виявилися корисними.
* **Подальше лікування:** залежить від місця та ступеня травми, може включати постільний режим або операцію.
* **Відновлення:** часто потрібна тривала фізична реабілітація та ерготерапія (відновлення повсякденних навичок).
* **Сучасні підходи:** імплантація стовбурових клітин, спеціальні матеріали для підтримки тканин, стимуляція спинного мозку та роботизовані екзоскелети.