Синдром зап'ястного каналу – це стан, що викликає біль, оніміння та поколювання в пальцях і кисті. Він виникає через здавлювання серединного нерва у зап'ястковому каналі. Частіше розвивається у жінок після 40 років.
Перші ознаки – це поступове оніміння в пальцях, чутливість яких забезпечує серединний нерв, а потім виникає біль. В кисті з'являється відчуття оніміння, особливо вранці після сну, що змушує хворих розтирати та трясти руками для полегшення. Біль може поширюватися вгору по руці до плеча і навіть шиї. У запущених випадках м'язи великого пальця можуть слабшати та атрофуватися, що ускладнює виконання повсякденних дій, таких як тримання склянки, дотик великим пальцем до інших пальців, утримання предметів (керма, газети, телефону), застібання ґудзиків або чищення картоплі.
Синдром зап'ястного каналу виникає через защемлення закінчень нервів у зап'ястковому каналі. Це може статися через набряк сухожильної тканини, що прилягає до нерва, або через набряк самого нерва. Стан погіршується від постійних навантажень, особливо при одноманітній роботі (наприклад, з комп'ютерною клавіатурою або мишею) або при незручному положенні рук, що викликає постійну напругу зап'ястя. До інших причин належать: травми зап'ястя, що призводять до набряку тканин або гематом; переломи кісток зап'ястя (найчастіше променевої кістки); артрит промене-зап'ясткового суглоба; пухлини в ділянці каналу; запалення синовіальних піхв сухожиль м'язів-згиначів; вагітність, що викликає набряки м'яких тканин; цукровий діабет, що призводить до патології периферичних нервів (полінейропатії); зниження функції щитоподібної залози.
Лікування включає кілька підходів. Консервативне лікування передбачає зміну або припинення діяльності, що викликає симптоми, уникнення повторюваних рухів кисті, сильних хапальних рухів, утримання вібруючих інструментів, а також зміну положення зап'ястя під час роботи. Рекомендується відмовитися від куріння, зменшити надмірну вагу та споживання кофеїну. Бандаж на зап'ястя може полегшити симптоми на ранніх стадіях, утримуючи зап'ястя в стані спокою, що збільшує об'єм каналу та зменшує тиск на нерв, особливо вночі. Медикаментозне лікування включає протизапальні засоби (наприклад, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота) для зняття набряку та симптомів, а також високі дози вітаміну B6. Якщо ці заходи не допомагають, може бути призначена ін'єкція гідрокортизону в зап'ястковий канал для тимчасового зняття набряку та болю. Фізіотерапія спрямована на зменшення тиску в каналі, включає поради щодо ергономіки робочого місця, правильного положення тіла та зап'ястя, а також комплекс фізичних вправ. Якщо консервативні методи не дають результату, може бути запропоноване хірургічне лікування. Найпоширенішою є відкрита операція, під час якої робиться невеликий розріз на долоні, розтинається поперечна зв'язка зап'ястя, щоб зменшити тиск на серединний нерв. Після операції кінці зв'язки залишаються не зшитими, і простір між ними заповнюється рубцевою тканиною, що забезпечує постійне зменшення тиску.