Фасція – це вид сполучної тканини, що пронизує все тіло, підтримує, стабілізує, оточує та відокремлює м'язи та інші внутрішні органи. Вона складається з щільних пучків колагенових волокон і є найгнучкішою сполучною тканиною, здатною протистояти великій напрузі. Фасції схожі на зв'язки та сухожилля, але відрізняються розташуванням та функціями. Розрізняють поверхневу, глибоку та вісцеральну фасції. Фасції передають механічну напругу, зменшують тертя, захищають нерви та судини, а також беруть участь у глибокій чутливості та просторовому відчутті.
Зміна властивостей фасції, такі як жорсткість, втрата здатності до розтягування (як при міофасціальному синдромі), або навпаки – надмірна еластичність і втрата підтримуючої та захисної функції, є ознакою хворобливих станів або наслідком травми. Запальні захворювання (фасціїт) або травми можуть викликати фіброз і спайки. При тунельних синдромах, таких як синдром зап'ястного каналу, можуть виникати біль, оніміння та поколювання внаслідок здавлювання нерва.
Зміна властивостей фасції може бути наслідком травми, запальних захворювань (фасціїт), хірургічних маніпуляцій, утворення рубців та шрамів. У випадках флегмони, патогенні мікроорганізми розмножуються в межах фасціального футляра, утворюючи гній. Тунельні синдроми виникають через здавлювання нерва в каналі, утвореному фасцією.
У лікуванні захворювань фасції використовуються хірургічні, фізіотерапевтичні процедури, лікарські засоби, масаж і так звані «фасціальні» методики, такі як кінезітерапія, кінезіологія, остеопатія.