Уретрит – це запалення слизової оболонки сечовипускного каналу (уретри). Частіше зустрічається у чоловіків молодого та середнього віку, які ведуть активне статеве життя. Факторами ризику є безладні статеві стосунки та недотримання гігієни.
Для гострого уретриту характерні: виділення з уретри, набряк та почервоніння зовнішнього отвору уретри, порушене сечовипускання (дизурія). При хронічному або в'ялому уретриті симптоми можуть бути малопомітними або відсутніми, можливий дискомфорт у сечоводі.
У більшості випадків причиною уретриту є інфекція, що потрапляє під час статевих стосунків. Це може бути гонорея, трихомонада, хламідії, неспецифічна бактеріальна або вірусна інфекція, а також грибки. Уретрит також може бути травматичним або алергічним.
Лікування починається з виявлення збудника уретриту та визначення його чутливості до антибіотиків. Основу лікування складають антибіотики широкого спектра дії та інші антимікробні препарати. Можуть призначатися препарати, що посилюють дію антибіотиків, біостимулятори, імуномодулятори та полівітаміни. Місцеве лікування (інстиляції та зрошення уретри) протипоказане при гострому запаленні. Обов'язковою є сувора дієта з повним виключенням алкоголю, гострих страв, приправ та спецій. Ефективність лікування оцінюється за відсутністю виділень, нормалізацією сечовипускання та аналізів сечі.