Мікози — це захворювання людини, спричинені патологічними грибами. У другій половині XX століття спостерігалося помітне зростання захворюваності на мікози, зокрема дерматофітії та вагінальний кандидоз. Це зростання пов'язують з інтенсивною міграцією населення та зміною способу життя в індустріальних країнах.
Симптоми мікозів можуть відрізнятися залежно від типу грибкової інфекції. Наприклад, дерматомікози (грибкові ураження шкіри) можуть проявлятися ураженням шкіри, волосся та нігтів, а також формуванням запальної реакції на шкірі. Зокрема, епідермофітії вражають шкіру, міжпальцеві проміжки, стопи, нігті та складки шкіри. Трихофітії та мікроспорії уражають шкіру, волосся та нігті, причому мікроспорії переважно вражають волосся. Фавус (парша) також уражає шкіру та волосся.
Мікози спричиняються патологічними грибами. Інфікування може відбуватися двома основними шляхами:
1. **Зовнішнє інфікування (екзогенні мікози):** Людина заражається спорами грибів із зовнішнього середовища (наприклад, з ґрунту) або при контакті з хворою людиною чи твариною. Наприклад, деякі дерматомікози передаються від хворої людини, інші — від тварин, а ще інші — спорами з ґрунту.
2. **Внутрішнє інфікування (ендогенні, або опортуністичні мікози):** Ці мікози розвиваються, коли гриби, які зазвичай є частиною нормальної мікрофлори (наприклад, гриби роду Candida, що живуть у шлунково-кишковому тракті, дихальних шляхах, піхві), починають активно розмножуватися. Фактори, що сприяють їх розвитку, включають:
* Неправильне або тривале лікування антибіотиками чи сульфаніламідами.
* Тривале застосування препаратів, що пригнічують імунітет, або гормональних препаратів.
* Ендокринні порушення та захворювання (наприклад, цукровий діабет).
* Онкологічні захворювання.
* Імунодефіцити.
* Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.
* Нестача вітамінів (гіпо- та авітамінози).
* Певні професійні умови.
Самі гриби мають фактори, що дозволяють їм викликати хворобу, такі як ферменти, токсини та алергени.