Бульозний епідермоліз – це група спадкових хвороб, при яких шкіра дуже легко травмується. Головна ознака – це поява на шкірі пухирів з рідиною, які після розтину перетворюються на ранки, що довго не загоюються.
Основний прояв – формування на шкірі міхурів з рідким вмістом, а після їхнього розтину – утворення ерозій, які довго не загоюються. При межовому бульозному епідермолізі відзначається посилена ламкість шкіри. При дистрофічному бульозному епідермолізі на шкірі з'являється висипка, ерозії (виразки) та міхури. При змішаному бульозному епідермолізі міхури формуються у всіх шарах шкіри.
Це спадкові захворювання. Простий бульозний епідермоліз розвивається через зміни в генах KRT5 та KRT14, що призводить до руйнування білків шкіри. Межовий бульозний епідермоліз провокують зміни в генах LAMB3 та LAMA3, що порушує нормальну будову шкіри. Дистрофічний бульозний епідермоліз розвивається через зміни в гені COL7A1, що впливає на стан сполучнотканинних елементів шкіри.