Рахіт — це захворювання, що виникає у дітей, переважно у віці від 3 місяців до 1 року, через порушення мінерального обміну, зокрема фосфорно-кальцієвого. Це призводить до неправильного формування скелета та проблем у роботі внутрішніх органів і систем. Рахіт є поширеним захворюванням, на його виникнення впливають соціально-економічні умови, гігієна, харчування дитини та генетична схильність.
На початковому етапі дитина стає неспокійною, погано спить, спостерігається підвищена пітливість, особливо голови, та чутливість шкіри. Може з'явитися пітниця, що викликає свербіж, а також облисіння на потилиці через те, що дитина крутиться на подушці. Через 2-3 тижні з'являються зміни в кістках: м'які краї переднього тім'ячка, розм'якшення заднього тім'ячка та інших кісток черепа (краніотабес). Голова може набувати квадратної або сідницеподібної форми через збільшення лобних і тім'яних горбів. Зуби з'являються пізно і схильні до карієсу. На грудній клітці утворюються потовщення на ребрах («вервиці»), може виникати поперечне заглиблення (борозна Гаррісона), грудна клітка може виступати вперед («курячі груди») або бути вдавленою («груди шевця»). Можливе викривлення хребта назад (кіфоз) або вбік (сколіоз). Після 6-8 місяців з'являються деформації кінцівок: потовщення кісток («рахітичні браслетки», «нитки перлів»), викривлення ніг (О-подібні та Х-подібні), а також деформація таза. Суглоби стають розхитаними, м'язи слабшають, живіт збільшується («жаб'ячий»). Діти пізніше починають сидіти, стояти та ходити. У тяжких випадках можуть збільшуватися печінка та селезінка, а також спостерігаються порушення роботи серцево-судинної, дихальної та травної систем.
Основною причиною рахіту є нестача кальциферолу (вітаміну D), який утворюється в організмі під дією ультрафіолетового опромінення. Для правильного розвитку кісток також важливі інші вітаміни (ретинол, тіамін, аскорбінова кислота), кальцій, фосфор та мікроелементи (цинк, залізо, кобальт, мідь, магній). Рахіт може виникнути через недостатнє надходження кальцію з їжею, його погане засвоєння в кишківнику, втрату жирів (стеаторея), підвищене виділення кальцію і фосфору з сечею, або порушення формування кісток. Факторами, що сприяють розвитку рахіту, є недоношеність, раннє змішане або штучне вигодовування, нераціональне харчування, погані побутові умови, часті захворювання дихальної та травної систем, а також народження дитини в осінньо-зимовий період.