Вади серця – це стійкі зміни в будові серця та судин, що від нього відходять. Вони можуть бути вродженими або набутими. Вроджені вади виникають до народження або в перші місяці життя через неправильне формування серця та судин, тоді як набуті вади розвиваються після народження внаслідок хвороб. Ці вади призводять до порушень кровообігу та можуть викликати серцеву недостатність.
Задишка, відставання у фізичному розвитку, обмеження рухової активності, схильність до запалення легень та ендокардиту. При серцевій недостатності також можуть спостерігатися кашель, прискорення пульсу, збільшення розмірів печінки та набряки.
Вроджені вади є наслідком аномального формування серця та великих судин у перші 3-8 тижнів внутрішньоутробного розвитку плода, чому сприяє шкідлива дія зовнішніх факторів, захворювання матері або спадковість. Деякі вади виникають у перші 2-3 місяці життя через порушення перебудови кровообігу плоду на самостійний. Набуті вади є наслідком захворювань після народження, найчастіше ревматизму, рідше – атеросклерозу, септичного ендокардиту, сифілісу, поранення або інфаркту міокарда.
Лікування вроджених вад серця – хірургічне. Лікування набутих вад спрямоване на усунення та профілактику основного захворювання та серцевої недостатності. За необхідності також застосовується хірургічне втручання, таке як заміна пошкодженого клапана штучним або розширення отвору (комісуротомія).