Цитомегаловірусна інфекція – це поширена інфекційна хвороба, яку викликає цитомегаловірус (ЦМВ), що належить до групи герпесвірусів. Вона може мати дуже різні прояви: від повного безсимптомного перебігу до тяжких форм з ураженням внутрішніх органів та нервової системи, особливо у людей зі слабким імунітетом. Після 35 років антитіла до ЦМВ виявляють у кожного третього жителя планети, а частота інфікування коливається від 45 до 98%. Ця інфекція є важливою для новонароджених та дітей раннього віку, а також часто ускладнює перебіг ВІЛ-інфекції. ЦМВ-інфекція вважається опортуністичною, тобто вона активується лише тоді, коли імунна система ослаблена.
Симптоми можуть бути відсутніми взагалі. У деяких випадках хвороба може проявлятися як інфекційний мононуклеоз. При тяжких формах можуть уражатися внутрішні органи, викликаючи запалення легень (пневмонію), печінки (гепатит), підшлункової залози (панкреатит), нирок (нефрит), кишечника (ентероколіт), а також ураження головного мозку. У новонароджених можливе формування вад розвитку кишечника та інших внутрішніх органів.
Хворобу спричиняє цитомегаловірус (ЦМВ). Джерелом інфекції є людина – хвора або носій вірусу. Вірус передається різними шляхами:
* **Повітряно-крапельним:** зі слиною, при тісному контакті.
* **Контактно-побутовим.**
* **Через кров:** при переливанні крові або трансплантації тканин.
* **Статевим шляхом:** при статевих контактах, включаючи оро-генітальні.
* **Від матері до дитини:** під час вагітності (через плаценту), під час пологів або при грудному вигодовуванні.
До групи ризику зараження належать: малюки, працівники дитячих установ, люди з великою кількістю статевих партнерів, реципієнти тканин або крові, а також люди з імунодефіцитами (наприклад, при ВІЛ-інфекції, променевій хворобі, злоякісних пухлинах, після хіміотерапії або прийому імуносупресивних препаратів).